Представлені в книзі справи доводять: одна людина може не лише перемогти в суді, але і добитися істотних змін в державній системі. Про це у вступному слові сказав адвокат і директор у стратегічних справах УХСПЧ Михайло Тарахкало. Експерт розповів, що частину з цих судових справ привели до зміни законодавства, інші запобігли практиці порушення законодавства або міжнародних договорів.
Для першого видання збірки Український союз Хельсінкі з прав людини самостійно збирав судові справи, а для створення другої частини книги вирішили підключити юридичне співтовариство. Так, в листопаді 2014 року був оголошений спеціальний конкурс зі збору інформації про стратегічні судові справи.
| Михайло Тарахкало, Тетяна Печончик, Дарина Свиридова |
Головний редактор книги Тетяна Печончик повідомила, що в цілому для участі в конкурсі було подано 30 заявок. Але одних пропозицій було недостатньо: щоб справа потрапила у збіркувоно мало бути завершеним, стратегічним і впливати на правову ситуацію в Україні.
Таким чином, для другого видання книги було відібрано 15 судебных подів. Усі вони написані в доступному форматі і розраховані на широке коло читачів. Пані Печончик відмітила, що це найсвіжіші справи, більшість з них велися pro bono і були виграні в національних судах. Серед найцікавіших головред виділила справа "Тимошенко і інші проти України", де працівники авіакомпанії відстояли право на страйк. Також було відмічено справу дніпропетровських евромайдановцев, які добилися по 50 тис. грн. компенсації за незаконне затримання. Крім того, пані Печончик розповіла про справу 3 жителі сіла на Харківщині, які упродовж 8 років не могли виїхати зі свого населеного пункту із-за підписки про невиїзд.
Враженнями про справи, що потрапили у збірку, поділилися і адвокати, які, власне, ці справи супроводжували. Так, адвокат Катерина Галенко розповіла про історію сирійського біженцяякого 7 днів незаконно протримали в транзитній зоні аеропорту "Бориспіль". Прилетівши у Бориспіль прямим рейсом з Бейрута, іноземець зіткнувся з тим, що його як "обличчя сирійської національності" переклали на другу лінію паспортного контролю. Після інтерв'ю на українському і базовому англійському, з якого сирієць нічого не зрозумів, йому заборонили в'їзд до України. Не дивлячись на те, що у нього було запрошення, дійсна віза і підстави просити притулку. Рішення видали українською мовою, не було перекладача і правової допомоги.
Таким чином, сирійця цілий тиждень тримали в аеропорту під постійною охороною і планували відправити назад у Бейрут. Йому не були забезпечені навіть мінімальні гігієнічні умови, не можна було помитися або переодягнутися, не було спального місця, їжі і питної води, а також доступу до правової допомоги. Крім того, у сирійця не приймали заяву про визнання його біженцем.
Людину відпустили лише після переговорів з представництвом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Юристи оскаржили рішення про заборону в'їзду і незаконне довільне затримання в пункті пропуску. У цій справі український суд уперше визнав порушення ст. 5 Європейській конвенції про захист прав людини - щодо затримання мігрантів в пунктах пропуску на територію України. Зараз суди при розгляді подібних справ використовують це рішення як приклад національної судової практики прямого застосування Конвенції.
Також про свою справу pro bono розповів адвокат Роман Тытыкалоякий допоміг киянам добитися від Київради повернення 5 га парку - земель "рекреаційного призначення". Успіхи цього і інших судових справ зі збірки пан Тытыкало прокоментував цитатою з Шевченківського "Кобзаря": "Борітеся і поборете"!. Адже, на думку адвоката, безвихідних справ не існує.
| Роман Тытыкало |
Крім того, в нюанси однієї із справ присвятив присутніх адвокат Михайло Тарахкало. Правозахисник брав участь в судовому розгляді, який торкався незаконного приміщення і змісту в психіатричній лікарні.
Проти жителя Кривого Рогу Анатолія Руденко, який заснував місцеву громадську організацію і декілька газет, прокуратура порушила кримінальні справи за підозрою у блокуванні роботи газопроводу і за підозрою в здирстві. Лікарі дніпропетровської психіатричної лікарні визнали пана Руденко психічно хворим і направили його на примусове лікування, хоча попереднє укладення за підписом цих же лікарів свідчило, що людина не потребує примусового лікування. А. Руденко майже рік провів в психіатричній лікарні, не маючи можливості оскаржити своє перебування там або провести незалежну експертизу. Виписавшись з лікарні, звернувся за незалежною експертизою, і медики встановили, що він не потребував примусового лікування.
ЕСПЧ у цій справі визнав порушення Україною права на свободу і особисту недоторканість (ст. 5 Європейській конвенції), а також вказав, що "у Україні людина практично не має шансів оспорити насильницьку госпіталізацію в психіатричну лікарню". Зараз очікується рішення Конституційного Суду стосовно ряду існуючих проблем у сфері психіатрії і прав людини в Україні.
| Презентація збірки "Судові справи, які міняють Україну" |
Юрист УХСПЧ Дарина Свиридова відмітила, що вже накопичилися окремі поділа для наступного видання збірки. В основному це судові розгляди щодо порушень прав людини у зв'язку з окупацією Крима: репресії проти українських активістів, обмеження прав українських громадян на збори і самовираження, депортація. Серед "гучних" справ пані Свиридова виділила справу блогерші Лізи Богуцкой, яка була вимушена покинути Крим із-за своєї позиції проти окупації. Були названі і справи про обмеження права на мирні збори учасників зустрічі з Мустафою Джемилевым 3 травня минулого року, а також учасників зборів на День Незалежності України 24 серпня 2014 року. Крім того, юрист УХСПЧ повідомила, що до наступного видання обов'язково увійдуть справи про депортацію з Криму Рефата Чубарова і Исмета Юкселя.
| Володимир Фленц |
Також в нову збірку може увійти перше в Україні справа про електронні заяви до суду або в прокуратуру. Про це розповів голова ОО "Електронна демократія" Володимир Фленц. У рішенні у справі суд зобов'язав прокуратуру відкрити карне виробництво на основі електронної заяви. Цей випадок показав, що як в прокуратуру, так і у будь-який держорган, можна звертатися в електронній формі, що дозволяє здолати безліч штучних бюрократичних перешкод.
| 2 видання збірки |
У кінці зустрічі представник УХСПЧ Марина Говорухина, пожартувавши над обкладинкою останнього видання, відмітила: "Зараз стратегічні судові справи українців занесені фактично в "Червону книгу". Сподіваємося, що наступного разу цих справ буде більше".
Кристина Головкопортал ЮРЛИГА
Фотографії Миколи Мирного, Центр інформації про права людини
