Уповноважений ВР з прав людини розповів про дискримінацію військовослужбовців у сфері доступу до товарів і послуг. Зокрема, йдеться про відмовах закладів громадського харчування в різних областях України в обслуговуванні людей, одягнених у військову форму.
Так, один з інцидентів стався в Києві - адміністрація закладу відмовила в доступі в зону караоке військовослужбовцеві у форменому одязі. Обгрунтуванням такої відмови стала наявність вимог по дресс-кода, який діє в усій ресторанній мережі і забороняє відвідування закладів живлення людям у військовій формі. Схожий випадок стався в Миколаєві, де трьох військовослужбовців у формі попросили не заходити в кафе, тому що "їх зовнішній вигляд напружуватиме інших клієнтів".
Омбудсман відмічає, що у громадських закладів є право встановлювати певні умови доступу до товарів або послуг, які вони надають необмеженому колу осіб на підставі публічного договору. Такими умовами, наприклад, можуть бути і певні вимоги до зовнішнього вигляду - так званий дресс-код.
В той же час, це право не є абсолютним - умови доступу до товарів і послуг не можуть суперечити приписам законодавства, бути неясними, невмотивованими, і вибірковими, а також що дискримінують. Законодавство чітке забороняє встановлення яких-небудь переваг, прямих або непрямих обмежень прав споживачів (ст.633 ГК, ст.ст. 17,18 Закону України "Про захист прав споживачів", Закон "Про принципи запобігання і протидії дискримінації в Україні", ст.24 Конституції).
Так, Закон "Про принципи запобігання і протидії дискримінації в Україні" (дія якого поширюється, серед іншого, і на сферу доступу до товарів і послуг) встановлює, що прямою дискримінацією є ситуація, при якій з обличчям за його певними ознаками, перелік яких не є вичерпним, поводяться менш прихильно, чим з іншою особою в аналогічній ситуації. Непрямою дискримінацією є ситуація, при якій внаслідок реалізації або застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог або практики для особи за його певними ознаками виникають менш сприятливі умови або положення в порівнянні з іншими особами.
Виключеннями є тільки ті ситуації, в яких відмінне, менш прихильне звернення або менш сприятливі умови мають правомірну і обгрунтовану мету, способи досягнення якої є належними і необхідними. Такою метою може бути, наприклад, забезпечення громадської безпеки в закладі, створення певної атмосфери, яка відповідатиме вимогам цільової аудиторії споживачів, яких обслуговує установа.
У світлі приведених законодавчих приписів і роз'яснень і враховуючи, що в статистично значимій кількості випадків одягненими у військовий формений одяг будуть саме військовослужбовціобмеження на доступ до товарів і послуг для людей в такому одязі складе дискримінацію за ознакою роду діяльності (професії).
При цьому не убачається ні правомірній меті, яку переслідувало встановлення такого обмеження, ні пропорційності в обмеженні доступу тільки для людей у військовій формі, зокрема тоді, коли можливості доступу для представників інших професій, що припускають носіння форменого одягу (міліціонерів, прокурорів, залізничників, працівників транспортної сфери, пожежних та ін.) не обмежуються.
Омбудсман закликає громадські заклади, у тому числі громадського харчування, уникати встановлення дискримінаційних вимог дресс-кода або інших умов доступу до товарів і послуг.
Статтею 16 Закону "Про принципи запобігання і протидії дискримінації в Україні" за порушення вимог антидискримінаційного законодавства встановлена юридична відповідальність - цивільна, адміністративна і навіть карна.
За інформацією Уповноваженого
