11 лютого 2015 року у Верховній Раді зареєстрований законопроект № 2102 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів про забезпечення прозорості діяльності Антимонопольного комітету України". Головною зміною в проекті можна сміливо назвати обов'язок органів Антимонопольного комітету України публікувати на офіційному веб-порталі рішення за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відсутність обов'язку публікувати рішення створює для АМКУ можливість застосовувати неоднакові підходи в аналогічних справах, що зрештою порушує принцип правової визначеності і істотно обмежує права компаній в процесі правозастосовної практики регулятора.
Необхідність гарантувати публічність рішень АМКУ передбачена підрозділом "Реформи в антимонопольній сфері" Коаліційної угоди. Зокрема, разом з обов'язком розробити методику визначення штрафів, одним з етапів забезпечення прозорості діяльності АМКУ є введення обов'язку публікувати рішення, визначення порядку використання конфіденційної інформації, а також врегулювання порядку доступу до не конфіденційної версії інформації.
Також обов'язок України забезпечити публікацію АМКУ рішень у справах про концентрацію передбачений Угодою про Асоціацію. Згідно із статтею 256 "Зближення законодавства і практики правозастосування" упродовж трьох років після набуття чинності Угоди Україна зобов'язана імплементувати положення статті 20 Регламенту Ради (ЄС) № 139/2004 від 20.01.2004 про контроль концентрацій між підприємствами. Регламентом також визначено, що опублікована інформація повинна повідомляти назви учасників трансакції і основний зміст рішення, і повинна обов'язково враховувати легальний інтерес компаній захистити свої бізнес секрети.
Віддаючи данину оперативності, з якою був розроблений законопроект, і розуміючи прагнення авторів проекту в першу чергу вирішити найбільш важливі проблеми антимонопольного регулювання, запропоновані зміни все ж не можна назвати системними, а деякі з ініціатив позбавлені належного обгрунтування. Крім того, під загальною ідеєю проекту забезпечити публічність діяльності АМКУ автори пропонують і деякі зміни, не зовсім пов'язані із загальною ідей.
Серед безперечно правильних і обгрунтованих пропозицій слід зазначити доповнення статті 24 Закону "Про Антимонопольний комітет України"згідно з яким АМКУ не лише направляє особам, які беруть участь в справі, копії рішень і розпоряджень, але і публікує їх. Далі це положення деталізується в законах "Про захист від економічної конкуренції" і "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Законопроектом пропонується встановити, що рішення публікується на офіційному веб-порталі АМКУ в 30-денний термін з моменту винесення. Крім того, окремий термін передбачений для публікації інформації про розпорядження про порушення справ по концентраціях і погоджених діях, а саме - 10 днів з моменту винесення розпорядження.
Системний аналіз діючих положень законодавства про захист економічної конкуренції не дозволяє визначити критерії, якими керувалися автори, визначаючи зазначені терміни. Логічним є визначення термінів для публікації рішення, виходячи із законодавчо зафіксованого рядок для виготовлення і відправки копії рішення особам, які брали участь в справі. Але на сьогодні АМКУ не пов'язаний ніякими часовими рамками для підготовки тексту рішення і надання його копії сторонам.
Окрім цього, запропонований варіант термінів для публікації може створити ситуацію подвійного розуміння положень частини першої статті 56 Закону "Про захист економічної конкуренції". Йдеться про момент, з якого відлічується термін для виконання рішення, якщо у АМКУ немає можливості вручити його відповідачеві.
Згідно з положеннями цієї статті, рішення, розпорядження вважається врученим, через 10 днів з дня розміщення інформації в офіційних друкарських органах. Наприклад, рішення на сайті АМКУ може бути розміщене раніше, ніж інформація про рішення буде опублікована в офіційному друкарському виданні, але врученим рішення все одно вважатиметься тільки через 10 днів після публікації в газеті.
Дотримання системного підходу до антимонопольних реформ припускає, що законодавчі зміни в частині термінів для публікації рішень на сайті АМКУ повинні йти в унісон із законодавчим визначенням термінів для виготовлення тексту рішення і оправляння його копії сторонам, а також узгоджуватися з іншими положеннями законодавства.
Важливо відмітити, що в проекті відсутня пропозиція зобов'язати АМКУ публікувати також інформацію про порушення справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренціїу т.ч, про захист від недобросовісної конкуренції. Чому автори пропонують публікувати аналогічну інформацію про порушення справ про концентрацію і погоджені дії, а про усі інші ініційовані розслідування - ні, також залишається загадкою.
Законопроект залишає АМКУ широку дискрецию вирішувати, чи досить обгрунтованим є аргументи компанії про конфіденційність наданої інформації. Крім того, якщо інформація не є комерційною таємницею, АМКУ має право не розглядати її як інформацію з обмеженим доступом. Такі зміни не вирішать питання про доступ осіб, які беруть участь в справі, до інформації у справі, а навпаки створять додаткові риски для компаній.
Питання "конфіденційності" інформації має бути вирішене, виходячи з положень спеціального Закону "Про інформацію". Якщо компанія реалізувала своє право і належним чином обмежила доступ до інформації, відповідно до закону, дискреция АМКУ вирішувати за власним розсудом питання конфіденційності має бути визначена з урахуванням норм спеціального законодавства.
Окремо слід звернути увагу і на ініціативу виключити із статті 22-1 Закону "Про Антимонопольний комітет України" право АМКУ включати в запит вимогу як одноразового, так і періодичного надання інформації. Механізм періодичного надання інформації є необхідним для контролю ціновою ситуацією на соціально-важливих ринках, також є ефективним для дослідження ринків. У зв'язку з цим, вказана пропозиція має бути належним чином обгрунтованою, а не ховатися під загальною ідеєю публічності роботи АМКУ.
В цілому, запропонована законодавча ініціатива є позитивним сигналом і підтверджує наміри України оперативно приступити до імплементації норм і стандартів ЄС. При цьому ефективнішою є розробка комплексного законопроекту, який повинен враховувати, зокрема, усі аспекти питання публічності діяльності АМКУ.
Вікторія Гладкаюрист практики антимонопольного і конкурентного права АТ Arzinger
