Відповідні правила передбачені п. 32 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу. Ця міра тимчасова і діє до 1 липня 2015 року.
Дуже важливий момент: позасудове стягнення можливо тільки відносно податкового боргу по самостійно певним платником податковим зобов'язанням (наприклад, платник подав декларацію по ПДВ і не сплатив вказаний в декларації податок до бюджету).
Не менш важливий момент: стягнення податкового боргу по самостійно певних податкових зобов'язаннях обмежене окремими випадками. Закон встановлює дві умови, при одночасному виконанні яких допускається стягнення податкового боргу по таких зобов'язаннях:
- розмір податкового боргу перевищує 5 млн грн.;
- відсутня заборгованість фіскального органу перед платником (надмірно сплачені податки), яку можна зарахувати в рахунок погашення податкового боргу.
Стягнення податкового боргу в позасудовому порядку здійснюється на підставі рішення начальника фіскального органу. У фіскалів є можливість погасити борг як за рахунок безготівкових, так і готівкових коштів платника.
У разі безготівкових засобів рішення об стягнення спрямовується у банк і той списує гроші з рахунку платника. Національний банк України вже встиг відзвітувати з приводу можливості списання банками грошей в таких випадках (лист від 27 січня 2015 року № 25-110/4833).
У разі готівкових засобів рішення спрямовується платникові. Приходять "сильні чоловіки" з податкової і "забирають готівку". "Беззаконня" відсутнє, оскільки гроші забираються в порядку, визначеному постановою Кабміну від 29 грудня 2010 року № 1244.
Застосування позасудового порядку стягнення не означає, що фіскальний орган не повинен дотримуватися загальних процесуальних обмежень, пов'язаних із стягненням податкового боргу. Наприклад, перед ухваленням рішення про позасудове стягнення податкового боргу фіскальному органу треба витримати загальну процедуру, а саме направити податкову вимогу і почекати 60 календарних днів після відправлення цієї вимоги.
Тепер, власне, стосовно мети прийняття змін і їх можливої дії на платників.
На наш погляд, не заслуговують на особливу увагу публікації в пресі, що залякують платників масовим відбиранням їх кровних грошей "без суду і слідства".
Не усе так погано. Зміна відчує лише незначну кількість платників. Воно в першу чергу торкнеться платників з серйозними проблемами ліквідності, що знаходяться в так званому "передбанкротном" стані. Зміна, можливо, також торкнеться тих платників, яких люблять називати "податковими ямами".
Нормальний "середньостатистичний" платник "покращення" відчути не повинен. Для життєздатного бізнесу є паранормальною ситуація, коли ти декларуєш свої податкові зобов'язання, а потім не маєш засобів, щоб їх погасити.
Навіщо було вводити такі зміни - питання хороше. На жаль, в пояснювальній записці до закону, що радить, про внесення змін до Податкового кодексу відповідь на це питання відсутня.
Швидше за все, це зроблено для того, щоб полегшити роботу фіскальних органів по стягненню податкового боргу з проблемних підприємств. Процедура отримання рішення суду, що санкціонує стягнення, особливо з урахуванням можливості апеляційного оскарження може зайняти до року. За цей час гроші на рахунку проблемного підприємства можуть "випарується". Вони дістануться іншим кредиторам або будуть виведені по безтоварних угодах. Фіскальний орган піде в процедуру банкрутства і врешті-решт не отримає там ні гроша, просто тому що грошей вже не залишилося.
Внесені ж зміни за рахунок скорочення часу на стягнення і забезпечення "ефекту несподіваності" можуть набагато поліпшити шанси фіскалів вийти переможцями з битви за активи "потопаючого" платника.
Роман Блажко,
cтарший юрист ЮФ "Лавринович і Партнери"
