Податковий компроміс не варто розцінювати як "панацею" для платників податків, але в деяких випадках його застосування може бути доцільним, зокрема, при відкритті карного виробництва по ухиленню від сплати податків, вважають експерти Правової групи "Побережнюк і партнери". В той же час, юристи відмічають необхідність додаткових чітких роз'яснень з боку Державної фіскальної служби (ГФС) для його правильного застосування на практиці.
"Застосування податкового компромісу може мати позитивний результат у разі, якщо відкрито карне виробництво по ухиленню від сплати податків і податкову міліцію робить активні слідчі дії відносно посадовців суб'єкта господарювання. У такій ситуації звільнення від карної відповідальності шляхом застосування податкового компромісу, можливо, матиме для підприємства найменші фінансові витрати", - пояснила партнер ПГ "Побережнюк і партнери", адвокат Тетяна Игнатенко в ході тематичного сніданку для представників бізнесу.
Проте, адвокат звернула увагу, що незважаючи на вищезгадану можливість, відкритим залишається питання про притягнення до карної відповідальності посадовців по інших складах злочину, які, як правило, "йдуть" спільно із статтею 212 Карного кодексу України, як, наприклад, підробка документів, шахрайство з фінансовими ресурсами, легалізація грошових коштів, отриманих злочинним шляхом та ін.
У будь-якому випадку до податкового компромісу варто підходити дуже зважено і прагматично, відмітила Тетяна Игнатенко, пояснивши, що якщо платник податків упевнений у своїй правовій позиції і має відповідні докази, то у нього є усі шанси виграти податкову суперечку і без застосування податкового компромісу.
Окрім того, старший юрист Правової групи Микола Якименко звернув увагу присутніх на ще один "підводний" камінь застосування податкового компромісу. "Немає законодавчих гарантій, що контрагенти компанії, що застосувала податковий компроміс, по пов'язаних господарських операціях, не потраплять в поле зір податкових органів, що може стати причиною проведення відносно таких контрагентів перевірок", - пояснив він.
У свою чергу, старший юрист Правової групи Олена Проценко звернула увагу гостей бізнес-сніданку і на інші моменти податкової реформи, які також варто враховувати бізнесу.
Наприклад, заявлене урядом скорочення кількості податків у рамках проведення податкової реформи в цілому не понизить податкове навантаження на суб'єктів господарювання.
"Основні види податків, такі як: податок на прибутки фізичних осіб, податок на додану вартість, податок на прибуток збереглися і не зазнали істотних змін в частині їх ставок", - пояснила Олена Проценко.
Відносно введеного мораторію на проведення контролюючими органами перевірок юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців в 2015 і 2016 роках, адвокат відмітила, що законодавство передбачає ряд виключень, коли такі перевірки все ж можуть проводитися. Як вона пояснила, обмеження на проведення перевірок не поширюється на перевірки з питань наявності ліцензій, перевірки повноти нарахування і сплати податку на прибутки фізичних осіб, єдиного соціального внеску, перевірки відшкодування податку на додану вартість.
"Таким чином, в 2015-2016 рр. суб'єктів господарювання перевірятимуть з окремих питань, прямо передбаченим законодавством", - підкреслила експерт.
Проте, вона звернула увагу на один з позитивних моментів реформи - в частині внесених змін в трудове законодавство. "Позитивним моментом, як своєрідною гарантією для працівника, являється накладення досить високих штрафів на працедавця за допущені їм порушення законодавства про працю і охорону праці. Наприклад, це стосується випадків допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за що передбачений штраф у розмірі 36 540 грн.", - пояснила Олена Проценко.
Окрім вищевикладених питань в ході заходу обговорювалися і інші актуальні новації в національному законодавстві, зокрема, закон про прокуратуру і його норми, а також окремі моменти ведення господарської діяльності - застосування електронного підпису, скасування друку, використання касових апаратів, останні тенденції судових практик за участю органів державної влади.
