На засіданні Судової палати по господарських удах Верховного Суду України 15 січня 2015 року було розглянуто справу № 3-204гс14 про стягнення засобів за порушення термінів постачання.
Була сформульована правова позиція відносно стягнення пені. Роз'яснено, що відповідно до частини 2 ст. 251 ГК терміном є певний момент в часі, з настанням якого пов'язана дія або подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (частина 2 ст. 252 ГК). Ст. 253 ГК передбачено, що течія терміну починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок. Згідно частини 1 ст. 255 ГК, якщо термін встановлений для здійснення дії, воно може бути здійснене до закінчення останнього дня терміну. Відповідно до частини 3 ст. 549 ГК пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, пеня може нараховуватися тільки за кожен повний день прострочення платежу.
Виходячи з викладеного ВСУ дійшов висновку, що день фактичного постачання товару не включається в період часу, за який може робитися стягнення пені. З наданого заявником розрахунку пені виходить, що сума заявлених до стягнення грошових коштів була обчислена позивачем з урахуванням дня, в якому сталося постачання товару. Це суперечить нормам чинного законодавства.
ВСУ вказав, що суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в частині сплати пені за день, коли сталося постачання продукції.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
