Минрегион роз'яснив останні зміни в кошторисному нормуванні у будівництві, у зв'язку з набуттям чинності 3 січня 2015 року Закону "Про стандартизацію".
Передбачено, що розробка, узгодження національних стандартів по кошторисному нормуванню у будівництвікодексів сталої практики, а також роз'яснення їх положень відноситься до повноважень технічних комітетів стандартизації. У сфері ціноутворення у будівництві таким технічним комітетом стандартизації є ТК 311 "Ціноутворення і кошторисне нормування у будівництві", до складу якого входять відповідні підкомітети (ТК 311).
А стандарти організації України по кошторисному нормуванню у будівництві (СОУ) розробляються підприємствами, установами і організаціями.
Підприємства мають право у відповідних сферах діяльності і з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати роботи по стандартизації, зокрема, розробляти, приймати, перевіряти, переглядати і відміняти стандарти, кодекси сталої практики, встановлювати процедури їх розробки, прийняття, перевірки, перегляду, відміни і застосування.
Приймаються СОУ наказом підприємства. Законодавством не обумовлено узгодження СОУ з центральними органами виконавчої влади.
При розробці СОУ повинна враховуватися технологія виконання відповідних будівельних робіт. При цьому СОУ не повинні суперечити нацстандартам. Розробка СОУ повинна здійснюватися фахівцями відповідної кваліфікації, які мають досвід складання кошторисних норм і здатні здійснювати таку роботу. У разі відсутності у підприємства фахівців відповідної кваліфікації, таку роботу можуть виконати спеціалізовані організації, зокрема, що входять до складу ТК 311.
Для забезпечення достовірного визначення вартості будівництва з використанням СОУ і узгодженості з нацстандартами по ціноутворенню у будівництві перевірку СОУ рекомендується здійснювати профільним технічним комітетом з ціноутворення у будівництві.
Одночасно Минрегион повідомляє, що згідно Завершальними положеннями Закону про стандартизацію СОУ, прийняті центральними органами виконавчої влади до 3 січня 2015 рокузастосовуються до їх заміни на національні стандарти, кодекси сталої практики впродовж 15 років.
У цей період центральні органи виконавчої влади мають право у відповідних сферах діяльності і в межах своїх повноважень перевіряти, переглядати, відміняти галузеві нормативні документи і в результаті перегляду приймати їх нові редакції і не мають права приймати нові стандарти.