Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

ВСУ висловився про позовну давність в спорах з прокурором

19 січня 2015, 13:29
2869
0
Автор:
Реклама

Судова палата у господарських справах ВСУ 23 грудня 2014 року, розглянувши справу № 3-194гс14 за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави про визнання незаконним і відміні рішення районної ради і визнанні недійсним договори оренди землі, висловилася про застосування позовної давності.

Предметом позову є визнання незаконним і відміна рішення районної ради, прийнятої 7 вересня 2001 року, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, ув'язненого 7 листопада 2001 року, на підставі їх невідповідності вимогам законодавства по розпорядженню органами місцевого самоврядування земельними ділянками рекреаційного призначення. Зампрокурора просив відновити термін на подачу позовної заяви, посилаючись на те, що про порушення райрадою норм законодавства прокуратурі стало відомо 29 липня 2013 року під час проведення перевірки.

У цій справі суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про початок числення позовної давності з моменту встановлення прокуратурою факту відсутності у райради необхідного об'єму дієздатності на передачу спірної земельної ділянки в оренду. ВСУ відмінив постанову ВХСУ і направив справу на новий касаційний розгляд.

ВСУ роз'яснив, що витікання позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є основою для відмови в позові. Згідно частини 1 ст. 261 ГК течія позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 76 ГК Української РСР).

В той же час ч.ч. 1, 2, 4 ст. 29 ХПК встановлено, що прокурор бере участь в розгляді справ по його позовах, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, відкриту за позовом інших осіб, на будь-якій стадії його розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, вказаний орган придбаває статус позивача. Прокурор, що бере участь в справі, несе обов'язки і користується правами сторони, окрім права на укладення мирової угоди.

Положення закону про початок течії позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Саме таку правову позицію висловив ВСУ в постанові від 27 травня 2014 року у справі № 3-23гс14.

У даній справі, суд встановив, що позивач, Одеська облрада, не підтримав позов прокурора і відмітив, що про обжалуемом решеним Білгород-Дністровської райради і оспорюваний договір оренди землі йому було відомо в 2001 році. Незважаючи на викладене, ВХСУ фактично наділив прокурора статусом самостійного позивача і помилково дійшов висновку, що відлік позовної давності починається в 2013 році - з моменту виявлення прокуратурою при проведенні перевірки факту відсутності у райради повноважень по передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Крім того, по сенсу положень ст. ст. 71, 72 ГК Української РСР (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) загальний термін для захисту права за позовом особи, право якої порушене (позовна давність), встановлюється в 3 року. Скорочені терміни позовної давності встановлюються законодавством для окремих видів вимог.

Так, відповідно до ст. 112 Земельного кодексу (у редакції, що діяла з 12 липня 2000 року по 1 січня 2002 року) рішення Рад народних депутатів може бути оскаржене до суду, арбітражного суду в місячний термін. З 1 січня 2004 року набув чинності ГК. Згідно п.п. 4, 6 Завершальних і перехідних положень цей Кодекс застосовується до цивільних стосунків, що виникли після набуття чинності його. Відносно цивільних стосунків, які виникли до набуття чинності ГК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набуття чинності його. Правила ГК України про позовну давність застосовуються до позовів, термін пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не збіг до набуття чинності справжнього Кодексу.

Таким чином, до вимог про оскарження рішення Білгород-Дністровської райради має бути застосоване положення про позовну давність ГК Української РСР, а до вимог про визнання незаконним договори оренди землі - ГК України.

Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини