На спільному засіданні судових палат у господарських і цивільних справах Верховного Суду України 23 грудня 2014 року було розглянуто справу № 3-199гс14 по позову до КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про зобов'язання визнати і зареєструвати право власності на нежитлові будівлі.
Позовні вимоги мотивовані усною відмовою відповідача в реєстрації права власності. Позов був задоволений повністю, ВХСУ залишив в силі це рішення.
ВСУ відмінив постанова ВХСУ і направив справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Роз'яснено, що ВХСУ дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частиною 2 ст. 331 ГК право власності на знову створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття його в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно згідно із законом підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Частиною 1 ст. 182 ГК встановлено, що право власності і інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Завершальними положеннями Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень" (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин)державну реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють підприємства БТИ в межах певних адміністративно-територіальних одиниць.
ВСУ дійшов висновку, що право власності на нерухоме майно виникає у особи з моменту його державної реєстрації, при цьому орган, уповноважений здійснювати таку реєстрацію, здійснює відповідні дії тільки у рамках чинного законодавства і не знаходиться з позивачем в правовідносинах по здійсненню ним прав володіння, користування і розпорядженням майном, відносно якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює і не претендує на таке право, а отже, не може бути стороною в справі.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
