На засіданні Судової палати у господарських справах Верховного Суду України 23 грудня 2014 року було розглянуто справу № 3-196гс14 по позову про стягнення заборгованості за договором і по зустрічному позову про визнання поручительства припиненим. За результатами розгляду справи суди відмовили в задоволенні первинного позову і задовольнили зустрічний позов.
При цьому в основу постанови суду касаційної інстанції покладені висновки про те, що надання позичальникові додатковою угодою відстрочення по погашенню кредиту строком на 6 місяців, під час якої позичальник не здійснював чергові платежі за кредитним договором, привело до збільшенню об'єму відповідальності поручителя без його згоди. Зокрема, збільшився розмір щомісячного платежу і сума залишку несплаченої кредитної заборгованості позичальника в порівнянні з графіком, визначеним до укладення додаткового договору, а також збільшився розмір нарахованої пені за порушення виконання кредитного зобов'язання. Крім того, збільшилася сума відсотків, які нараховуються на фактичну суму заборгованості по кредиту.
ВСУ роз'яснив, що закон зв'язує припинення договору поручительства зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну і за умови, що така зміна приведе до збільшення об'єму відповідальності поручителя. Таким чином, припинення поручительства на основі частини 1 ст. 559 ГК можливо тоді, коли наслідком таких змін стало збільшення матеріальної відповідальності поручителя без його згоди. У зв'язку з цим надання банком позичальникові повного відстрочення погашення основного боргу строком на 6 місяців без продовження терміну дії кредитного договору хоча і є зміною зобов'язань, але не припиняє поручительства, оскільки не збільшує розміру відповідальності самого поручителя.
В той же час ці виводи суду касаційної інстанції не спростовують правильності рішення про припинення поручительства на іншій основі.
ВСУ роз'яснив, що за змістом частини 1 ст. 559 ГК до припинення поручительства приводять такі зміни умов основного зобов'язання, здійснені без згоди поручителя, які привели до збільшення об'єму відповідальності останнього, зокрема: підвищення розміру відсотків; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошима; встановлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов про порядок зміни процентної ставки у бік збільшення і тому подібне.
Як встановлено судами, в додатковій угоді до кредитного договору сторони передбачили можливість підвищення процентної ставки за кредитом у разі невиконання позичальником зобов'язання відносно надання звітності про фінансово-майновий стан в зазначений договором термін. При цьому згода поручителя на таку зміну не була отримана і за умовами договору поручительства не передбачена можливість зміни розміру відсотків.
Таким чином, в даній справі, суд дійшов обгрунтованого висновку, що відповідно до частини 1 ст. 559 ГК до припинення поручительства приводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які привели або можуть привести до збільшення об'єму відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов про порядок зміни процентної ставки у бік збільшення.
У цій справі читайте також: ВСУ висловив правову позицію відносно припинення поручительства на підставі ч. 1 ст. 559 ГК
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
