Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України 24 грудня 2014 року була расмотрено справа № 6-201цс14 за позовом ПАО "Укргазбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
При перегляді ВСУ висловив правову позицію: ст. 23 Закони "Про іпотеку" визначено, що у разі переходу права власності (права господарського ведення) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкоємства або правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Обличчя, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, придбаває статус іпотекодавця і має усі його права і несе усі його обов'язки за іпотечним договором в тому об'ємі і на тих умовах, які існували до вступу його права власності на предмет іпотеки.
ВСУ пояснив: встановивши, що рішенням суду договір іпотеки був визнаний недійсним і на його основі запис про обтяження майна іпотекою виключений з Реєстру, суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 23 Закони, оскільки під час переходу права власності на спірну квартиру заявникові вона предметом іпотеки не була.
Відмітимо, квартира була відчужена 2 рази в період дії заочного рішення про визнання договору іпотеки недійсним: уперше - на підставі договору купівлі-продажу, другий раз - на підставі договору дарування. Після цього апеляційний суд відмінив рішення і відмовив в позові, реєстрація обтяжень на спірну квартиру була відновлена.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
