На даний момент в парламенті зареєстровано два законопроекти стосовно застосування податкового компромісу - №1071 і №1071-1. По суті це є черговою спробою реалізувати ідею податкового компромісу, основною метою якого є звільнення платників і їх посадовців від відповідальності за заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість за будь-які періоди до 01.01.2014г.
Іншими словами у рамках податкового компромісу держава пропонує підприємствам добровільно заплатити частину раніше прихованих податкових зобов'язань без яких-небудь негативних наслідків. При цьому метою податкового компромісу є не лише надання можливості підприємствам, що активно застосовували у своїй діяльності оптимізацію і що було клієнтами центрів конвертацій, з мінімальними втратами піти від незаконних схем ведення бізнесу, але наповнення бюджету.
Суть податкового компромісу полягає в тому, що якщо платник податків добровільно задекларує суму ПДВ і податку на прибуток, який він раніше недоплатив до держбюджету за податкові періоди до 1 січня 2014 року, то він вносить до бюджету тільки частину суми, що недоплатила. Інша сума вважається погашеною, штрафні санкції не застосовуються і пеня не нараховується. До платника податків і його посадових облич не застосовуються ніякі фінансові, адміністративні і карні санкції.
Так, законопроектом №1071 передбачено, що впродовж року платники податків, які оспорюють в адміністративному або судовому порядку податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток і податку на додану вартість, мають право подати заяви про намір досягнення податкового компромісу. Після чого вони будуть зобов'язані сплатити суму заниженого зобов'язання по вказаних видах податків сплатити у розмірі 15%. При цьому інші 85% такої суми вважатимуться погашеними, а штрафні (фінансові) санкції не підлягатимуть сплаті. Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків погоджених податкових зобов'язань. В даному випадку, податковий компроміс торкатиметься тільки неузгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток і ПДВ, визначених контролюючим органом при прийнятті ним відповідних податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірок попередніх звітних (податкових) періодів. При цьому проведення додаткових податкових перевірок з боку контролюючих органів після подачі заяви платником податків цим проектом не передбачено.
У свою чергу, альтернативний законопроект №1071-1 передбачає сплату платником податків при застосуванні процедури податкового компромісу 5% від суми податку. Відповідно, 95% суми відповідного податку вважатимуться погашеними. Скористатися правом на податковий компроміс платник податків може шляхом подачі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств і ПДВ впродовж 90 днів після набуття чинності такого закону. Ця обставина може стати основою для проведення позапланової документальної перевірки такого платника податків. Також передбачено поширення процедур податкового компромісу на вже існуючі податкові спори. Платник податків в таких випадках у письмовій формі відмовляється від скарги або позову і вказує про узгодження досягнення податкового компромісу.
Необхідно відмітити, що в цілому ідея податкового компромісу представляється позитивною, оскільки спрямована на врегулювання взаємин платників податків і контролюючих органів. Платникові податків надається можливість почати свою діяльність з "чистого" аркуша. В той же час, ця ініціатива не зовсім справедлива по відношенню до добросовісних платників податків, які увесь цей період декларували і платили податки (по ставці більшій, ніж 15%). Також не зовсім зрозуміло, чому податковий компроміс, запропонований у вказаних законопроектах, торкається не усіх податкових платежів, а тільки податку на прибуток і ПДВ, і не передбачає податковий компроміс по податку на прибутки фізичних осіб, ЕСВ.
Цікаво, що вказані проекти законів №1071 і №1071-1 були розкритиковані Головним науково-експертним управлінням ВР, яке рекомендувало депутатам не ухвалювати ці закони у такому вигляді. При цьому особлива увага була акцентована на нерівному положенні добросовісних платників податків, які незважаючи нема на що платили податки, і суб'єктів господарювання, які податки не платили і тепер їм будуть надані певні преференції. Також відмічена відсутність чіткого порядку проведення перевірок у рамках процедури податкового компромісу.
Безумовно, впровадження механізму компромісу може мати як негативні наслідки, так і позитивний вплив. При чому, у багато це залежатиме і від правомірності дій контролюючих органів, і від сумлінності платників податків, які раніше ухилялися від сплати податкових зобов'язань.
Олександра Федоренкостарший юрист ЮФ "Антика"
