15 грудня Асоціація юристів України і Добродійний фонд допомоги захисникам вітчизни і їх сім'ям "КОЛО" провели у БЦ "ЛІГА" круглий стіл з питань стану і основних проблем правової допомоги учасникам АТО. Доповідачами виступили: Роман Тытыкало, адвокат, керівник Центру правової допомоги БФ "КОЛО" і голова Комітету АЮУ по цивільному, сімейному і спадковому праву; Олексій Бежевец, адвокат, директор БФ "КОЛО"; Ілля Костин, адвокат, боєць БТО-12.
Як працює механізм pro bono?
"Правова допомога учасникам АТО" - нещодавно запущений проект на базі АЮУ. У рамках цієї ініціативи притягуються досвідчені і професійні юристи і адвокати, які згодні на безвідплатній основі (pro bono) надавати правову допомогу військовослужбовцям. Для того, щоб приєднатися до проекту, юрист повинен заповнити анкету на сайті АЮУ, вказавши свої дані і коментарі відносно того, скільки часу він зможе приділити роботі по наданню правової допомоги учасникам АТО.
Координатор проекту адвокат Роман Тытыкало разом зі своїм колегою Олексієм Бежевцем розповіли про основні моменти проектної діяльності. На сьогодні у рамках проекту працює близько 80 адвокатів по усій Україні. Поділа учасників АТО, що звернулися по допомогу, розподіляються по найближчому місцезнаходженню адвоката до клієнта, щоб вони могли як можна зручніше вийти на контакт один з одним.
Якщо юрист не може впоратися із справою сам, то АЮУ надає йому допомогу. Якщо ж справа не просувається із-за протистояння держорганів - юристи підключають громадськість.
З якими питаннями поводяться учасники АТО до юристів?
50 % бійців із зони АТО звертаються до юристів з соціальними питаннями: як отримати статус учасника, які пільги вважаються у зв'язку з цим статусом і тому подібне
Другий найбільш популярний тип питань - це житлові пільги і право на земельну ділянку. Також часто виникають трудові питання - наприклад, що робити, якщо звільнили або не виплачували зарплату під час участі працівника в АТО.
Ну і, звичайно ж, виникають різні питання індивідуального характеру, залежно від ситуації, в яку потрапив учасник бойових дій. Бувають навіть карні переслідування бійців : звинувачення в дезертирстві, здійснення ними злочинів поза зоною АТО і тому подібне. При цьому такі карні злочини частіше спровоковані загостреним почуттям справедливості воїна, який звик наводити лад на полі битви за допомогою сили і вже не сприймає цивільну реальність з її правовими нормами.
Зараз юристи ведуть у рамках проекту 40 серйозних справ. Інші поточні питання, а їх немало, вирішуються за допомогою консультацій.
Бюрократизація і оформлення статусу учасника АТО
Як стверджує Роман Тытыкало, встановлена Кабміном система оформлення статусу учасника АТО бюрократизирована, але не критично. Проблема в тому, що ця система може зламатися, коли будуть демобілізована більшість бійців, адже держава не зможе забезпечити їх усім необхідним.
На сьогодні 5 тис. бійців звернулися в міжвідомчу комісію для отримання статусу учасника АТО, 2 тис. такий статус вже отримали. Це говорить про те, що система працює, хоча і не дуже ефективно.
Окрема думка: бойові поранення часто не фіксують, а статус учасника АТО багатьом не доступний
Адвокат Денис Гордеев на своєму особистому досвіді, воюючи в одному з підрозділів МВС, зіткнувся з несправедливістю, пов'язаною з фіксацією бойових травм. Він розповів, як йдуть справи в реальності.
Коли в конкретному населеному пункті боєць отримує поранення, його везуть в найближчий госпіталь, який відноситься до цього населеного пункту, адже там зазвичай немає ніякий медчасти або лікарні при МВС. Для фіксації бойового поранення в госпіталь приїжджають представники прокуратури і міліції. Але, як розповів Д. Гордеев, складається враження, що вони намагаються зробити усе можливе, щоб зафіксувати поранення як побутову травму. Зокрема, і у самого адвоката в лікарняній довідці спочатку було прописано "вогнепальне поранення в результаті участі у бойових діях", але потім воно дивним чином перетворилося на побутову травму. Тому легше зафіксувати факт поранення у військових частинах.
Крім того, Д. Гордеева обурює той факт, що статус учасника АТО як і раніше не доступний волонтерам і окремим добровольчим батальйонам, приміром, таким як "ОУН". Також адвокат стверджує, що часто навіть ті, кому статус учасника АТО вважається згідно із законом, не можуть його отримати через неможливість зібрати необхідну кількість документів.
Військова юстиція - нова сфера для вітчизняних юристів
Адвокат Ілля Костин розповів, що 50 % свого робочого часу він витрачає на правову допомогу бійцям АТО. Складнощі виникають в трьох напрямах: питання карно-процесуального законодавства, питання цивільного характеру і питання військової юстиції.
Військова юстиція - нова реальність для українських юристів. Це великий масив підзаконних актів, які регулюють правовідносини між військовими. Щоб надати консультацію з таких питань, юрист повинен звертатися у військкомат або Міноборони, тому що документи знаходяться не "на поверхні". Це консультації з приводу військової підлеглості, виконання статуту, грошового забезпечення військових.
Колись військову юстицію учили, і адвокат припускає, що незабаром її вивчення поновиться.
Допомога учасникові АТО як соціальна функція кожного юриста
Події на Сході змусили українців об'єднатися в допомозі співвітчизникам, кожен замислився про те, чим він може бути корисний. Не забули про свою соціальну функцію і юристи.
"Юрист і адвокат, крім того, що повинен заробляти гроші, повинні виконувати певну соціальну місію. Соціальна місія - це безкоштовна правова допомога", - відмітив Роман Тытыкало, закликаючи юристів до об'єднання. Сила юристів в єдності: разом допомагати, ділитися досвідом, передавати інформацію, доводити справу до завершення і виробляти певні стратегії.
Кристина Головко, ЮРЛИГА
