На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 3 грудня 2014 року було розглянуто справу № 6-183цс14 по позову до Чернігівської міської поради про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок неналежного стану дороги. Згідно з матеріалами справи позивач, управляючи автомобілем, власником якого є інша особа, в'їхав у вибоїну, внаслідок чого автомобіль отримав ушкодження. Власником дороги є Чернігівська міська рада. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, апеляційний судна відмінив це рішення і задовольнив позов. ВССУ відмінив рішення апеляции і залишив в силі рішення районного суду, виходячи з того, що відповідно до ст.ст. 386, 395 і 396 ГК особа, що не є власником майна, зобов'язана довести факт спричинення йому шкоди, а судом апеляційної інстанції не був встановлений факт спричинення шкоди саме позивачеві.
ВСУ направив справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Роз'яснено, що відповідно до ст. 396 ГК правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ГКпоширюються на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, нанесло певні майнові збитки особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом своїх прав на підставі ст. 396 ГК.
Суд касаційної інстанції, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції на підставах відсутності у позивача права вимоги, неправильно застосував норми ст. 395, 396 ГК, оскільки при розгляді справи було встановлено, що позивач у момент дорожньо-транспортної події правомірно володів транспортним засобом. Крім того законом не покладається на позивача тягар доведення провини відповідача в спричиненні шкоди, він тільки повинен довести факт спричинення такої шкоди відповідачем і його розмір - що теж не враховане судами при розгляді справи. Згідно з вимогами частин 1 і 2 ст. 1166 ГК майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну, відшкодовується в повному об'ємі особою, що його заподіяла. Особа, що завдала шкоди, звільняється від його відшкодування, якщо доведе, що шкода причинна не з його вини.
