10 грудня 2014 року ЮРЛИГА провела круглий стіл, присвячений підсумкам року в судовій практиці. У заході взяли участь адвокати, що спеціалізуються в різних галузях права, юрисконсульти і судді. Учасники обговорили проблеми, з якими зіткнулися впродовж року, висловили пропозиції стосовно забезпечення єдності судової практики, врегулювання судами лакун законодавства і поділилися очікуваннями відносно судової реформи.
Обговорення судової практики прогнозоване торкнулося майбутньої судової реформи. Прийдешні зміни хвилюють як юристів, яким треба буде навчитися працювати в новій системі, так і суддів, яким цю систему і доведеться будувати. Останнім доводиться удвічі складно - йде процес люстрації. Для суддів вона є подвійною - їх перевіряють відповідно до Закону "Про відновлення довіри до судової системи" і Закону "Про очищення влади".
Судова реформа
Голова Вищого господарського суду Богдан Львов вважає, що основою судової реформи повинен стати не перехід до 3-звеньвой системиа переатестація суддів. Переатестація не має бути разовою, оскільки треба будувати нову філософію судочинства. При цьому питання про те, чи може переатестація виявити корупціонера, залишився відкритим. Судова реформа повинна дати можливість нарешті сформувати незалежну судову владу як рівноправного управителя держави. Про те, що судді не повинні боятися незалежності, говорили і юристи. Суддя Верховного Суду України Василь Гуменюк відмітив, що судді і так намагаються бути незалежними: в 2004 році повторний другий тур президентських виборів був проведений за рішенням ВСУ, цього року ВСУ публічно виразив сумнів в конституційності Закону про люстрацію. Відносно можливій ліквідації господарських судів Б. Львів відмітив, що не існує прикладів переходу якої-небудь країни, яка спочатку б впровадила спеціалізацію судів, а потім від неї відмовилася. До того ж господарська юрисдикція виконує свої функції якісніше, ніж, наприклад, загальні місцеві суди. Побоювання з приводу реформи, яка вимагає колосальних витрат і перехідного періоду, виразив Олександр Онуфриенко, директор юридичного департаменту КУА "КИНТО". Він вважає, що на якомусь етапі усе може просто зупинитися і система перестане працювати взагалі.
Пряме відношення до судової реформи як можливості переформатування системи судів, а значить, і перерозподіли суперечок (особливо у вищій інстанції, що формує правові позиції) має єдність судової практики - забезпечення єдиного застосування норм матеріального права.
Єдність практики
Юристи відмічають неузгодженість позицій судів в однорідних правовідносинах. У 2014 році ситуація посилилася. Ростислав Кравецстарший партнер АК "Кравец і Партнери" розповів про проблемі застосування Закону "Про іпотеку". Протилежні правові позиції були висловлені ВСУ в суперечках про продаж заставленого майна на третіх торгах. В. Гуменюк вважає, що остаточно це питання може вирішити лише внесення змін до процесуального законодавства. Також він відмітив, що при прийнятті ВСУ протилежних рішень в господарському і цивільному судочинстві необхідно брати до уваги спеціалізовану норму. Про те, що реформа має бути проведена в практиці, говорила і адвокат Олександра Павленко. Крім того, назріла необхідність сформулювати правові позиції в антимонопольних правовідносинах - вважає Сергій Шклярпартнер-засновник АТ Arzinger.
Судові спори
Податкові спори
Олександр Скляренкокерівний партнер ЮФ "Скляренко і Партнери" відмітив позитивну тенденцію в розгляді податкових суперечок - судді стали вникати в матеріали справи. Також він вважає за правильне майбутнє об'єднання в одну форму акту перевірки і рішення-повідомлення податкової. Це повинно розв'язати проблему, коли фіскальний процес запущений, а його основу (акт перевірки) неможливо оскаржити.
Банківські спори
Прийняття Пленумом ВХСУ постанови про рішення кредитних суперечок не зробило революції, але точки над "і" розставило, - відмітив Сергій Боярчуковкерівний партнер ЮФ "Алексеев, Боярчуков і Партнери". Також він згадав про проблему неузгодженості застосування частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу . Існує 3 головних проблеми по спорах в процедурі припинення банків. По-перше, залишається відкритим питання про можливість заяви вимоги перерахувати засоби з рахунку проблемного банку на рахунок іншого банку - існують дві протилежні постанови ВХСУ. Розв'язати цю проблему вже в січні пообіцяв Б. Львів - наукова рада почне роботу і надасть свої напрацювання. По-друге, ВСУ заборонив проведення заліку зустрічних однорідних вимог (коли позичальник одночасно є і кредитором). По-третє, внаслідок геополітичних подій з'явилася проблема поступки вимог банками деяким ТОВ (йдеться про кримські банки, у яких була відкликана ліцензія).
Карне судочинство
Особливе місце в судовій реформі уготоване адвокатському співтовариству - ведуться дискусії про введення монополії адвокатів на представництво в суді. Зараз же адвокати і так монополісти в карному процесі. Сергій Гребенюкрадник ЮФ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і Партнери" розповів про проблеми, які не вдалося вирішити новому Карному процесуальному кодексу.
Що стосується старої проблеми тиску на бізнес у рамках карного виробництва, то за оцінками адвоката АТ "Юскутум" Дениса Овчаровапогіршення економічної діяльності, всупереч логіці, спричинило її посилювання. Відбувається посилення тиску на бізнес з боку правоохоронних органів. "Зміна влади допомогла лише на якийсь час. Обшуки стали приводом для візиту з метою здирства. На зміну вдумливому прочитанню і критичному аналізу текстів прокуратури прийшло бездумне штампування дозволів на обшук" - відмітив Д. Вівчарів.
Старанне виробництво
Оскільки судове рішення має цінність тільки у разі, якщо його можна виконати, актуальність придбаває питання реформування системи старанного виробництва. Ті, хто стикався з державними виконавцями, знають, що система украй неефективна. За статистикою не виконується 70 % рішень національних судів і 95 % рішень ЕСПЧ. При цьому, як вважає Андрій Авторговкерівний партнер ЮФ "Агентство з питань боргів і банкрутства", реформа старанної служби в умовах економії ні до чого не приведе. Також він відмітив відсутність реальних кроків з реформування системи в Коаліційній угоді і Програмі діяльності Кабінету Міністрів (винагорода держвиконавців і так передбачено чинним законодавством - можливо тільки за наявності бюджетного фінансування; також існує судовий нагляд за виконанням). А. Авторгов закликає створити в Україні інститут приватних виконавців, пояснюючи, що "частковість" полягає в способі фінансування. Приватні виконавці будуть зобов'язані дотримувати чинне законодавство.
Традиційний захід, який ЮРЛИГА проводить у кінці кожного року, в 2014 році носить особливий характер. Реформи, які обіцяє влада і до яких прагне суспільство, отримали реальний шанс на проведення. В той же час з'явилися нові проблеми, що вимагають адекватного і швидкого рішення (Крим, зона АТО, валютні розрахунки і так далі). Надію вселяє декларована владою готовність приймати рішення з урахуванням пропозицій суспільства і професионалов. Отже чекаємо результатів сторудничества, яким буде присвячений очередный круглий стіл ЮРЛИГИ 2015 року.
Марина Ясинская
