Верховний Суд України висловив правову позицію при розгляді справи № 6-168цс14 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на закладене майно. Роз'яснено, що згідно ч. 1 ст. 589 ГК у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого запорукою, заставодержатель придбаває право звернення стягнення на предмет запоруки. Відповідно до ст. 27 Закону "Про запоруку" запорука зберігає силу, якщо по одному з підстав, вказаних в законі, майно або майнові права, що становлять предмет запоруки, переходять у власність іншої особи. Запорука зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається поступка заставодержателем забезпеченої запорукою вимоги іншій особі або переклад боржником боргу, що виник із забезпеченої запорукою вимоги.
Вказані норми застосовуються з урахуванням положень Закону "Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, обнародування і реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб по рухомому майну. Реалізація майна, що є предметом запоруки, проведена у рамках ліквідаційної процедури, без припинення обтяжень, не припиняє запоруку, тому запорука зберігає силу під час переходу права власності на предмет запоруки до іншої особи, отже, на нього може бути обернене стягнення по підставах, передбаченим ст.ст. 25, 26 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень".
