У листі від 18 листопада № 1601/11/10/14-14 ВАСУ роз'яснив адміністративним судам, як слід застосовувати європейську судову практику, у тому числі і рішення Європейського суду справедливості. Аналіз рішень, прийнятих адміністративними судами, показав, що деякі з них в мотивувальній частині містять посилання на рішення Європейського суду справедливості № 41/74 у справі "Yvonne Van Duyn v Homme Office".
Відповідно до статті 19 Договори про Європейський Союз цей Суд забезпечує дотримання права при тлумаченні і застосуванні засновницьких договорів Європейського Союзу (Договір про Європейський Союз і Договір про функціонування ЄС). На практиці Суд перевіряє законність актів інститутів ЄС, забезпечує виконання зобов'язань державами-членами, інтерпретує право ЄС на прохання національних судів і трибуналів держав-членів. Це означає, що рішення, прийняті цим судом, обов'язкові, передусім, для сторін суперечки і можуть мати прецедентний характер у рамках правової системи ЄС, зокрема, використовуватися самим Судом і судовими органами держав-членів Союзу при застосуванні норм права ЄС.
ВАСУ нагадує, що згідно із статтею 9 Конституції тільки діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана ВР, є частиною національного законодавства. А на сьогодні Україна не є державою-членом ЄС. Засновницькі договори Союзу не зобов'язують Україну, відповідно і рішення Європейського суду справедливості не можуть розглядатися як джерело права національної правової системи.
В той же час, Україна є членом Ради Європи і ратифікувала Конвенцію про захист прав людини, а ця основна вимога для поширення юрисдикції Європейського суду з прав людини. Тому рішення ЕСПЧ застосовуються як джерело права в адміністративних спорах. Статтею 17 Закону про виконання рішень ЕСПЧ встановлене, що в якості джерела права суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основних свобод і практику цього Суду.
Таким чином, слід розрізняти рішення Європейського суду з прав людини як органу, юрисдикція якого поширюється на держави-члени Ради Європи, і рішення Європейського суду справедливості, який діє тільки в межах правової системи ЄС.
В той же час, ВАСУ узяв до уваги європейський напрям України, Загальнодержавну програму адаптації національних норм до законодавства ЄС, а також початок дії Угоди про асоціацію. Тому, на думку Вищого адмінсуду, рішення Європейського суду справедливості все ж можна враховувати як аргументацію, міркування відносно гармонійного тлумачення національного законодавства відповідно до сталих євростандартів, проте не застосовувати як джерело права.
