17 листопада Пленум ВСУ вирішив звернутися до Конституційного Суду відносно конституційності окремих норм Закону "Про очищення влади". Одночасно судді звернулися до Президента, Голови Верховної Ради і Прем'єр-міністра про внесення змін до Закону для приведення його у відповідність з міжнародними стандартами і Конституцією.
На розгляд засідання Пленуму Верховного Суду України 17 листопада було винесено 3 питання: 1) про рішення ХІІ позачергового з'їзду суддів і зверненні суддівських колективів відносно Закону "Про очищення влади"; 2) про зміну у складі Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів (у зв'язку із заявою Юрія Кармазина про припинення повноважень за власним бажанням); 3) про визначення персонального складу Судових палат для розгляду двох подів. Основним підсумком зборів стало прийняття постанови Пленуму про звернення до Конституційного Суду відносно конституційності пункту 6 частин 1, пункту 2 частини 2, пункту 13 частин 2, частини 3 ст. 3 Закони "Про очищення влади" (далі - Закон).
Голова Верховного Суду України Ярослав Романюкпредставляючи проект конституційного представлення, завірив присутніх, що судді жодним чином не виступають проти люстрації, навпаки - підтримують її. Звернення до Конституційного Суду - це крок до проведення люстрації за справедливою процедурою. По-перше, ВСУ вважає, що норма про люстрацію членів УСЮ (окрім Голови ВСУ), членів ВККС, Голови ГСА, його першого заступника, заступників, які не менше року обіймали ці посади в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, суперечить принципу індивідуального підходу юридичної відповідальностіпередбаченому частиною 2 ст. 61 Конституції. Тобто заборона для цих осіб обіймати певні посади пов'язаний тільки з фактом роботи в органах влади в певний період. Але в той же час принцип індивідуальної відповідальності закріплений в частинах 5, 6, 7 ст. 3 Законизгідно з якими заборона обіймати певні посади пов'язана з діями або бездіяльністю осіб, спрямованими на узурпацію влади Президентом Віктором Януковичемпідривання нацбезпеки, оборони і територіальної цілісності України, що викликають порушення прав і свобод людини, що встановлено рішенням суду.
По-друге, як вказано в представленні, не відповідає конституційному принципу незалежності суддів норма об люстрації суддів, які в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року судили "майдановцев" і "політичних ув'язнених", в наступному амністованих (на основі Законів № 737 - VII, № 743 - VII, № 792 - VII). Загрозою для незалежності суддів є те, що в ході люстрационной перевірки не з'ясовується, чи були законними прийняті ними рішення. Відповідно до Законом про судоустрій і статус суддів суддя може притягати до відповідальності у разі відміни або зміни рішення, в прийнятті якого він брав участь, тільки коли порушення допущене внаслідок умисного порушення норм права або неналежного відношення до службових обов'язків. Тобто передбачено звільнення суддів за ухвалення рішень відносно осіб, яких надалі держава звільнила від відповідальності, без встановлення законності цих рішень і причин їх прийняття.
По-третє, люстрація суддів не відповідає принципу правової визначеності, який вимагає ясності і недвозначності правової норми і забезпечення того, щоб ситуації і правовідносини залишалися передбачуваними. Так, судді, визначені в пункті 13 частин 2 ст. 3 Закониу зв'язку з прийняттям ними одних і тих же судових рішень підпадають і під дію Закону про відновлення довіри до судової влади в Україні. В результаті проведення перевірки відповідно до Закону про відновлення довіри до судової влади в Україні судді також можуть притягати до відповідальності, у тому числі за порушення присяги судді.
Аналогічні аргументи містяться і в зверненні до Президента, Голови Верховної Ради і Прем'єр-міністра відносно приведення Закону "Про очищення влади" у відповідність з міжнародними стандартами судочинства, прав і свобод людини, Конституцією, чинним законодавством. Верховний Суд створить робочий гурт по підготовці відповідних змін.
Пленум прогнозовано проголосував за прийняття постановинезважаючи на думку окремих присутніх суддів, а також представників громадськості. Результати голосування : 27 суддів проголосували "за", 15 - "проти", 1 - утримався. Відмітимо, що на засіданні голосували троє суддів, що досягли 65-річного віку : Леонід Фесенко, Валентин Косарев, Микола Патрюк. Питання про законність їх участі в Пленумі було підняте Іваном Шицким. Голова ВСУ Я. Романюк пояснив, що відповідно до законодавства ці судді не можуть брати участь в судочинстві, і оскільки вони доки не позбавлені статусу судді - є цілком повноважними. У результаті питання було поставлене на голосування. За те що судді 65-річного віку мають право на участь в голосуванні з правом вирішального голосу, висловилося 36 суддів, проти - 6.
Отже, не усі судді бачать необхідність в перевірці Закону на конституційність. В ході обговорення навіть прозвучали слова про "ростовську провокацію" і про втягування ВСУ в політичні інтриги. Але все таки більшість суддів висловилися за конституційне представлення. Переконати суддів до початку голосування намагалися "громадські люстраторы" і навіть сам Міністр юстиції Павло Петренко. Він, до речі, дуже засмутивсящо до офіційної позиції не прислухалися. Закликали згадати про так звану "народну люстрацію" і не саботувати Закон і члени Громадського радого з питань люстрації при Мінюсті (Карл Волох, Дмитро Гнап і Єгор Соболев).
Свої контраргументи привела і Тетяна Козаченкодиректор Департаменту з питань люстрації Мінюсту. Вона нагадала присутнім, що судова влада існує не лише для незалежності суддів, але і для забезпечення права на неупереджений і незалежний суд. На користь Закону, за її словами, свідчить те, що суддям надана можливість самостійно провести люстраціюадже спеціальний люстрационный комітет не створений; перевіряючим є орган, в якому працює особа.
Відмітимо, що проти внесення конституційного подання при обговоренні висловилися судді Іван Шицкий і Валентин Косарев.
Також Пленум вирішив обмежитися обговоренням питання про припинення повноважень члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів Юрія Кармазина. Вирішено продовжити підбір кандидатури члена Комісії з квоти Верховного Суду України. Останнє засідання Комісії відбулося 24 жовтня, без кворуму її робота паралізована.
За підсумками Пленуму можна зробити висновок, що люстрація, що почалася з великими труднощами, викликає безліч питань і побоювань у людей, що опинилися в зоні ризику. І доки вони не отримають відповіді, що влаштовують їх, і гарантії, процес затягуватиметься. До того ж знайти недоліки і порушення в ухваленому похапцем Законі "Про очищення влади" не так вже і важко.
Марина Ясинская
