На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 5 листопада 2014 року було розглянуто справу № 6-158цс14 про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні власністю шляхом виселення з будинку і зняття з реєстрації.
Правова позиціявисловлена ВСУ при перегляді справи : згідно частини 1 ст. 383 ГК власник житлового будинку має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. Згідно з положеннями ст. 391 ГК власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном. Ст. 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника житлового будинку, що проживають разом з ним у будинку, який йому належить, користуються житлом нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить і ст. 405 ГК.
ВСУ зробив висновок, що право членів сім'ї власника будинку користуватися цим житлом може виникнути і існувати тільки за наявності права власності додому у особи, членами сім'ї якого вони є; з припиненням права власності особи втрачається і право користування житлом у членів його сім'ї.
Приймаючи рішення про відмову в позові, суд вказав, що відповідачі зареєстровані у будинку як члени сім'ї власника будинку, є добросовісними наймачами, несуть витрати на ремонт і зміст будинку. В той же час, судом не враховано, що право на користування житлом членів сім'ї власника будинку і наймачів регулюється різними нормами. Зокрема, права і обов'язки членів сім'ї власника будинку регулюються ст.ст. 156, 157 ЖК УРСРа права і обов'язки наймачів - ст.ст. 158 - 170 ЖК УРСРа також главою 59 ГК.
