На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України було розглянуто справу № 6-153цс14 за позовом фізособи до ПАО Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання договорів іпотеки припиненими. Справа була переглянута за заявою заступника Генерального прокурора.
Правова позиція висловлена ВСУ при перегляді справи : відповідно до ст. 1 Закону "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, яке залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Згідно ст. 599 ГК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно частини 5 ст. 3 Закони "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення терміну дії іпотечного договору. Ст. 17 Закону "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється у випадку:
- припинення основного зобов'язання або закінчення терміну дії іпотечного договору;
- реалізації предмета іпотеки відповідно до справжнього Закону;
- придбання іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
- визнання іпотечного договору недійсним;
- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив його. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на нім будівля, у разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
- на інших підставах, передбаченим Законом.
Виходячи з аналізу цих норм ВСУ зробив висновок, що сам факт закінчення терміну дії кредитного договору за наявності заборгованості боржника за цим договором не є основою для припинення договору іпотекиякий ув'язнений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.
