Розглянувши справу № 6-104цс14 про відновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, ВСУ зробив правове укладеннязгідно з яким при розгляді справи про відновлення на роботі працівника, звільненого по пункту 2 частини 1 ст. 41 КЗоТсуду, окрім іншого, необхідно з'ясувати: чи складає виконання операцій, пов'язаних з безпосереднім обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача; чи носить виконання ним вказаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Крім того, перевіряючи дотримання відповідачем при звільненні з роботи позивача вимог частини 7 ст. 43 КЗоТ і частини 6 ст. 39 Закону "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності", суд повинен з'ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору правове обгрунтування такої відмови, не даючи при цьому оцінки обгрунтованості самого рішення.
У справі, що переглядається, суд касаційної інстанції обумовив правомірність такого обгрунтування, що лежить поза компетенцією суду, а також не врахував те, що власник або уповноважений їм орган має право звільнити працівника без згоди профспілкового комітету тільки у разі, якщо в рішенні цього виборного органу взагалі немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, а не у разі неправильного його обгрунтування.
