На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 24 вересня 2014 року було розглянуто справу № 6-146цс14 за позовом прокурора р. Ирпеня Київській області до Коцюбинскому селищній раді Київської області, фізособам, третя особа - комунальне підприємство "Святошинское лісопаркове господарство", про визнання недійсними рішення і державного акту на право власності на земельну ділянку і визнанні права на землю.
За результатами розгляду ВСУ роз'яснив, що ст.ст. 116, 118 ЗК визначені підстави і порядок придбання громадянами і юридичними особами права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Встановивши факт відсутності на момент прийняття селищною радою рішення про надання громадянинові земельної ділянки затвердженій у встановленому законом порядку документації, яка б встановлювала межі селища, суд на підставі ст.ст. 116, 122, частини 1 ст. 155, пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК (який діяв на момент прийняття селищною радою рішення) дійшов обгрунтованого висновку про перевищення селищним радим повноважень з розпорядження землями, які розташовані за межами населеного пунктуі недійсності такого рішення селищної ради.
Держакт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність його видачі безпосередньо залежить від законності рішенняна підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема ст.ст. 116, 118 ЗК.
Нагадаємо, аналогічна правова позиція була висловлена ВСУ при розгляді справи № 6-67цс14.
