2 жовтня в Мінюсті відбувся круглий стіл відносно проблемних питань функціонування судової системи і її реформування. На зустрічі був презентований проект змін в Закон "Про судоустрій і статус суддів" і інші законодавчі акти відносно удосконалення основ організації і функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів. Законопроект розроблений групою Судової реформи Реанімаційного пакету реформ в співпраці з Мінюстом, адвокатами і міжнародними організаціями.
Ще до презентації проекту про шляхи реформування судової системи велися спори, зокрема, судді і юридична громадськість виступали категорично проти ліквідації господарських судів. Обнародуваний же законопроект декларує оптимізацію системи і економію бюджетних коштів, у тому числі і шляхом ліквідації системи господарських судів. Експерти відразу обмовилися, що запропоновані зміни не є вичерпними і усеосяжними, оскільки для повноцінної зміни системи потрібне внесення змін до Конституції. А це процес тривалий і зав'язаний на політичній волі. Україна ж не може зволікати з реформуванням судів, узявши на себе зобов'язання при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС. У свою чергу, нагадаємо, що судді Верховного Суду України виразили своє бачення змін Конституції на Пленумі 11 квітня.
Представляючи проект, замголови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбида відмітив, що переваги господарських судів, як те оперативність розгляду справ і професіоналізм суддівського корпусу, повинні зберегтися. Господарські суди першого рівня залишаються, але функціонують в новій системі, наприклад, ним може бути переданий розгляд кримінальних справ відносно господарських злочинів. На основі місцевих госпсудів мають бути створені окружні суди по розгляду цивільних і карних справ. Апеляційні і касаційні ж суди господарської юрисдикції будуть об'єднані. Реформа припускає замість двох вищих судів створення Вищого суду по розгляду цивільних і карних справ. Одна з цілей - це оптимізація навантаження на суддів. При цьому в майбутньому планується відмова від Господарського процесуального кодексу.
Ліквідація госпсудів не стала головною темою обговорень на круглому столі. Запрошені судді також говорили про систему дисциплінарній відповідальностіяка має бути приведена у відповідність з європейськими стандартами. Усі пам'ятають справу "Олександр Волков проти України" 2013 року(яке, до речі, досі не виконано), що показово оголило серйозні системні проблеми у функціонуванні судової системи нашої держави. У цьому рішенні ЕСПЧ вказавщо Україні необхідно вжити заходи, спрямовані на реформування системи залучення суддів до дисциплінарної відповідальності. Так, Р. Куйбида пояснив, що механізм відповідальності судді і протидії корупції передбачає: безпосередня участь громадськості в процесі притягнення судді до дисциплінарної відповідальності(комісії з попереднього вивчення скарг і дисциплінарні комісії створюються за участю громадськості, до їх складу можуть бути включені представники ОО, внз); чіткі підстави і терміни притягнення до відповідальності; широкий спектр дисциплінарних стягнень; змагальну дисциплинарнаю процедуру; впровадження перевірки доброчесності суддів і моніторингу способу життя, обнародування декларацій про майновий стан. Остання вимога закріплена і в чинному Законі про судоустрій і статус суддів, але як відмітив Р. Куйбида, воно не виконується.
Як схвалення, так і питання присутніх викликало вирішення питання з суддівським самоврядуванням. Так, компетенція судового самоврядування розширюється на вирішення питань відбору, кар'єри і відповідальності суддів. Органи суддівського самоврядування отримають право участі у бюджетному процесі. Кваліфікаційні і дисциплінарні комісії формуватимуться Радою суддів з числа суддів і представників громадськості шляхом жеребкування. Серед висловлених пропозицій було прохання встановити критерії для представників громадськості. Крім того, передбачено створення Комісії з питань суддівської етики. Її створює Рада суддів України, і вона діє на громадських засадах.
На шляху до гарантованому доступу до правосуддя проект передбачає наступні заходи: неповернення позовної заяви по підставах його неосудності конкретному суду(суд сам повинен переслати його до належного суду); підвищується відкритість судового процесу шляхом надання дозволу на проведення відеозапису; впровадження електронного правосуддя; збільшені терміни на апеляційне і касаційне оскарження; забезпечено право на безпосередній доступ до Верховного Суду; усі судові рішення без виключень вноситимуться в ЕГРСР. Тут судді відмітили, зокрема, недоцільність перевантажувати суди невластивими ним функціями по пересилці позовів. За їх словами, це лише створить непотрібні проблеми, адже відрізняються і вимоги до позовної заяви, і розмір судового збору.
Значно міняється і процедура відбору і кар'єри суддів. Так, передбачена конкурсна основа доступу до заняття посади судді в судах усіх рівнів. Крім того, конкурс проходитимуть судді, не лише що призначаються на посаду уперше, але і ті, які переводяться. Також передбачається безпосередня участь громадськості в процесах відбору суддів і питаннях їх кар'єри. Планується впровадження перевірки сумлінності кандидата в судді. Важливим нововведенням є питання їх підготовки. Розробники вважають, що суддів повинен готувати автономний орган не лише на вторинному етапі, як Національна школа суддів, але і первинно.
Ще варто згадати про передбачене зменшення админдолжностей в судах і перегляді складових суддівської винагороди. Так, пропонується не платити суддям надбавки за наукову міру і доступ до державної таємниці.
Свої пропозиції до представленого законопроекту, зокрема, висловив суддя Верховного Суду України Леонід Глос. Так, він вважає, що в Законі має бути передбачена не спеціалізація судів, а спеціалізація суддів. На його думку, украй необхідно впровадити механізми вирішення спірних питань в позасудовому порядку(наприклад, повернення боргу по старанному напису нотаріуса; ухвалення самостійних рішень податковою інспекцією). Украй негативно суддя оцінює практику ухвалення рішень про допуск справ для перегляду у ВСУ касаційними судами. Відмітимо, що судді ВССУ, що були присутніми на круглому столі, також вважають це за неправильне. Л. Глос вказав і на необхідність розширення повноважень ВСУ - вищий суд держави має бути наділений повноваженнями приймати остаточне рішення у справі. Крім того, він вважає, що немає необхідності в ліквідації судових палат ВСУ. У функції узагальнення судової практики Л. Глос бачить можливість повернення до постанов Пленуму ВСУ.
Як бачимо, експерти виконали величезну роботу, але перш ніж вносити розроблений законопроект на розгляд парламенту, слід провести усебічне громадське обговорення і в обов'язковому порядку врахувати думку суддів. Адже недопрацьована законів впливає на якість здійснюваного ними правосуддя.
Марина Ясинская
З текстом законопроекту можна ознайомитися тут.
