У листі від 26 вересня № 5564/7/99-99-15-04-01-17 ГФС пояснила, як визначається за розрахунковою вартістю база оподаткування по платі за користування надрами.
Так, відповідно до ст. 263 Податкового кодексу база оподаткування по платі за користування надрами для видобутку корисних копалин є вартістю відповідного виду товарної продукції гірського підприємства, яка обчислюється платником по більшій з наступних її величин: фактична ціна реалізації або розрахункова вартість.
Розрахункова вартість обчислюється як співвідношення між сумою витрат на здобич товарної продукції і прибутком, який визначається як твір такої суми витрат на коефіцієнт рентабельності гірського підприємства, і об'ємом товарній продукції в звітному періоді.
Коефіцієнт рентабельності вказаний в матеріалах геолого-экономической оцінки запасів корисних копалини ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади.
Одночасно гірські підприємства, що порушили термін регулярної повторної геолого-экономической оцінки запасів корисних копалини ділянки надр, зобов'язані обчислювати податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, рівному триразовому розміру облікової ставки НБУ.
Підстави для виконання геолого-экономической оцінки держекспертизи і оцінки запасів родовищ корисних копалини визначаються через кожні 5 років експлуатації ділянки надр.
