На зустрічі з представниками українського бізнесу, проведеною під егідою Європейської Бізнес Асоціації, голова Національного банку України Валерія Гонтарева поділилася своїми думками про курс долара і планами регулятора на майбутнє фінансової системи країни.
"Хворий з раною", що кровоточить
Гривна - "священна корова", а курс долара - "хворий з раною", що кровоточить, відмітила глава Нацбанку. Багато в чому на долар, як пояснила Валерія Гонтарева, вплинула історично накопичена девальвація і дисбаланс. Хоча і був підписаний Меморандум про гнучкий курс, але це не означає, що гривна стає вільно конвертованою валютоюі в найближчі 5 років цьому точно не бувати. Зараз узятий напрям на те, що збалансувало фінансової системи : полягають певні домовленості з МВФ, продаються непрофільні активи, проводиться чищення банківської системи методами стресс-тестов (які пройшли вже 15 банків), організовуються зустрічі з 40 великими банками країни для консультацій і ухвалення вагомих рішень, а також відбуваються внутрішні перебудови в самому Нацбанку.
На думку глави Нацбанку, курс долара залежить від об'єктивних і суб'єктивних чинників. Серед перших - це підривання промислового виробництва, спровоковане терористами в зоні АТО. Якщо заморозити конфлікт, стверджує В. Гонтарева, то в ідеалі за 4-5 місяців промисловість все ж можливо можна буде відновити завдяки програмі МВФ, заходам Всесвітнього Банку і усіляким донорським програмам. Суб'єктивною ж причиною доларових коливань глава Нацбанку вважає паніку серед населення, яке звикло сприймати гривну як "мантру", а тепер, чекаючи лише поганого, істерично скуповує валюту.
Компанії в зоні АТО штрафувати не будуть
Враховуючи усі нюанси ситуації, що склалася, В. Гонтарева розуміє, що від бізнесу не можна чекати великої сплати податків. Глава Нацбанку навіть сказала, що вони не збираються накладати які-небудь санкції на компанії в зоні АТО. Це питання особливо цікавило підприємців зі сходу. В. Гонтарева запевнила їх, що штрафувати компанії, які займаються торгівлею валютою в зоні АТО, ніхто не буде.
Крім того, регулятор ввів заборону на функціонування своїх підрозділів в гарячих точках сходу країни, також не працюють там і звичайні банки. Що ж до діяльності компаній в таких умовах - це здійснюється на їх страх і ризик.
"Ненормальне законодавство" змушує Нацбанк вводити адміністративні заходи
Пропозиція українських підприємців щодо відміни адміністративних обмежень у зв'язку з обставинами на сході глава Нацбанку зустріла фразою: "Якщо ситуація погіршає, то закручування гайок посилиться".
В. Гонтарева поскаржилася на ненормальне вітчизняне законодавство, яке ще багато в чому вимагає змін. І хоча вона не приверженка адміністративних обмежень, але в даному випадку вони потрібні для заспокоєння ринку. При цьому вона відмітила, що чим менше буде імпорту, тим краще стане валютний баланс. Глава Нацбанку пояснила, що для побудови нормальної валютної системи адміністративні заходи вводилися і раніше із-за відтоку депозитів.
Уніфікований підхід - 15% на усе
Дуже цікавим для присутніх здався підхід Валерії Гонтаревой до спрощення податкової системи. Так, на думку глави Нацбанку, щоб сфера податків дійсно ефективно функціонувала, треба ввести 15 % податок на усі прибутки, пов'язані з інвестиційною діяльністю, - не лише на депозити, але і на дивіденди, інвестиційний дохід, продаж цінних паперів... Під цю процентну ставку повинні потрапити усі без виключення, а частина коштів від такого оподаткування слід перераховувати до Фонду оплати праці.
Законодавчі зміни по "экшн-плану на 365 днів"
Хоча Нацбанк і не є суб'єктом законодавчої ініціативи, але свої інтереси він лобіює через Мінфін, так за останній час вдалося просунути немало змін в чинне законодавство.
Глава Нацбанку з гордістю заявляє, що вони вже підлаштовують постанови про рефінансування під міжнародні стандарти і не бояться міняти закони, готові впроваджувати нові інструменти правового регулювання у вітчизняну фінансову систему. Зараз у В. Гонтаревой на прикметі три основних законопроекту: про захист прав кредиторів, про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривну, а також про трансфертне ціноутворення.
"На президентський комітет з реформ я подаватиму законопроект "Про захист прав кредиторів", - розповіла В. Гонтарева представникам бізнесу. Вона пояснила, що цей закон просто потрібний для нормального забезпечення прав кредиторів. У нім передбачається, що операції по відбору запорук будуть легші і прозоріші. Таким чином, зможуть відмінити Декрет про валютне регулювання, який дуже застарілий.
Великі надії покладає глава Нацбанку на розроблений спільно з банками і поданий на розгляд у ВР нардепом Р. П. Князевичем законопроект про реструктуризації кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривну. Проект передбачає, що реструктуризації підлягають зобов'язання по кредиту в іноземній валюті. Це відбуватиметься шляхом внесення змін до договору. Також передбачається погашення зобов'язань по кредиту в іноземній валюті, забезпеченого іпотекою за рахунок передачі позичальником предмета іпотеки іпотекодержателя (банка). Така передача є основою для припинення зобов'язань по кредиту, у тому числі, якщо вартість предмета іпотеки недостатня для повного задоволення зобов'язань.
У кінці зустрічі голова Нацбанку пояснила, що співпраця бізнесу з центральним банком є просто необхідною і на цьому етапі повинно відповідати концепції: "Солідарна відповідальність усіх під час війни - це і є відповідальність бізнесу, банків, уряду…".
