Правозахисники звернулися до Президента з вимогою накласти вето на Закон "Про створення вільної економічної зони Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який був прийнятий ВР 14 серпня. Юристи вважають, що Закон не відповідає міжнародним стандартам прав людини і зазіхає на міжнародний авторитет України.
По-перше, Закон ставить під сумнів досягнення української дипломатії на міжнародному рівні. Зокрема, визначаючи перелік осіб, постраждалих від окупації Криму і що мають право на отримання соціальних пільг і певних державних гарантій, положення ст. 14 цього Закону передбачають, що пільги отримає лічену кількість людина. В той же час, за даними ООН кількість внутрішніх переселенців складає від 12 до 16 тис. чоловік. Таким чином, поставлений під сумнів сам факт спричинення шкоди Україні і кримчанам, жителям АР Крим. Тому Закон приведе до істотного підривання авторитету України на міжнародному рівні, оскільки тяжкість негативних наслідків окупації Криму вже отримала своє визнання з боку міжнародного співтовариства.
По-друге, Закон за своєю суттю порушує міжнародні зобов'язання України по ст. 14 Європейській конвенції про захист прав людини і ст. 1 Протоколу № 12, оскільки він необгрунтовано встановлює особливі правила поводження з юр- і фізособамищо проживають в Криму або місце проживання яких зареєстроване на території півострова. Встановлення таких правил само по собі представляє загрозу дискримінації за ознакою місця проживання (наприклад, рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Піскар проти України" було встановлено порушення ст. 14 Конвенцій і визнаний факт дискримінації за відмову виплачувати трудову пенсію громадянинові, який виїхав на постійне місце проживання закордон). Відповідно до ст. 8 Закону "Про принципи запобігання і протидії дискримінації в Україні" з метою виявлення в проектах нормативно-правових актів норм, що містять ознаки дискримінації, проводиться антидискримінаційна експертиза. Її результати підлягають обов'язковому розгляду при ухваленні рішення відносно видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акту. Обов'язковій антидискримінаційній експертизі підлягають проекти Законів України. При таких обставинах текст Закону повинен був підлягати антидисриминацийний експертизі. Проте, будь-які відомості про проведення такої експертизи, а також виводи такої експертизи на сайті ВР України відсутні.
В той же час, обставини, при яких Закон був ухвалений Верховною Радою, викликають сумнів, що текст законопроекту взагалі піддавався такій експертизі. Зокрема, законопроект був прийнятий у другому читанні і в цілому увечері 12 серпня 2014 року. Проте ранком 14 серпня 2014 був повторно внесений на голосування ВР і не набрав необхідної кількості голосів і був спрямований на повторне друге читання. Але за декілька годин, того ж дня, 14 серпня 2014 законопроект знову був винесений на голосування і знову прийнятий в цілому.
За наявною у правозахисників інформацією текст ухваленого Закону відрізняється від тексту законопроектуякий розміщений нині на загальнодоступному ресурсі - сайті Верховної Ради України. Крім того, про факт непроведення обов'язкової антидискримінаційної експертизи свідчить зміст самого Закону, який грубо порушує права кримчан і ставить їх в нерівне положення по відношенню до громадян України з інших регіонів.
По-третє, Закон стимулює переселення громадян України з Криму і м. Севастополя на материкову частину України і створює правові основи для визнання Криму частиною Російської Федерації. Зокрема, Законом не передбачена підтримка громадян України, які залишилися проживати в Криму і м. Севастополі, а також збереження ними реєстрації місця проживання на території півострова. Ці положення відповідають прагненню влади Російської Федерації виселити усіх "нелояльних" осіб з Криму.
Більше того, цей Закон визнає кримчан нерезидентами і стимулює визнання і отримання громадянами України, що залишилися в Криму і м. Севастополі, статусу громадян країни-окупанта.
Попередній аналіз прийнятого Верховною Радою і розташованого в загальному доступі тексту Закону вказує на численні порушення прав громадян України (кримчан) і у разі підписання його Президентом приведе до підривання міжнародного авторитету України.
Детальніше із зауваженнями правозахисників можна ознайомитися по посиланню.
