Податкова пільга - передбачене податковим і митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку по нарахуванню і сплаті податку і збору, сплата ним податку і збору в меншому розмірі (стаття 30 Податкового кодексу).
Згідно з пунктом 30.4 статей 30 НК, платник податків має право відмовитися від використання податкової пільги або зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачене. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів податків і зборів або відшкодовані з бюджету.
Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (скидки), яке зменшує базу оподаткування до нарахування податку і збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку і збору;
в) встановлення пониженої ставки податку і збору;
г) звільнення від сплати податку і збору.
Відмовитися від використання податкової пільги або зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків має право лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платникові податківа не окремим операціям з поставки тих або інших товарів або надання тих або інших послуг.
У частині, що стосується ПДВце лише одна з категорій пільг, яка надається платникам податків, - зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку і збору, тобто, право на формування податкового кредиту.
Від таких видів пільг, як встановлення пониженої ставки податку і збору і звільнення від сплати податку і збору платники ПДВ не має права ні відмовитися, ні припинити використання на один або декілька звітних періодів, оскільки ці пільги надаються не безпосередньо платникам податків, а торкаються окремо перерахованих у відповідних статтях НК операцій.
Джерело: ГУ Миндоходов у м. Києві
