На вечірньому засіданні 22 липня Верховна Рада ухвалила Закон відносно обмеження втручання в діяльність суб'єктів господарювання (законопроект № 0937). Метою Закону є обмеження неправомірного або зайвого втручання посадовців контролюючих органів в діяльність суб'єктів господарювання при проведенні заходів нагляду (контролю).
Так, згідно зі змінами:
1) різним контролюючим органам заборонено проводити планові перевірки одного суб'єкта господарювання впродовж календарного року;
2) забороняється проводити перевірки суб'єктів господарювання по анонімних і іншим необгрунтованим заявама також по зверненнях юрособ, які частенько використовуються для тиску на бізнес, усунення конкурентів;
3) забороняється вилучення у суб'єктів господарювання оригіналів їх фінансово-господарських, бухгалтерських і інших документів, а також комп'ютерів, їх частин.
Відповідно до Закону фізособи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність.
Окрім цього, значно зменшується перелік стосунків, на які не поширюється дія Закону "Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: валютний контроль; митний контроль на межі; державний експортний контроль; контроль за дотриманням бюджетного законодавства; банківський нагляд; контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; нагляд за дотриманням вимог ядерної безпеки; нагляд в області цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.
План здійснення заходів державного нагляду на відповідний плановий період оприлюдниться на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше чим за 10 днів до початку відповідного планового періоду.
Також, за ініціативою Держпідприємництва, введена відповідальність чиновників за порушення порядку здійснення перевірок. Шкода, заподіяний физ- чи юрособі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю посадового або службового обличчя органу державного нагляду (контролю), відшкодовується за рахунок засобів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від провини такої посадової або службової особи. У свою чергу, посадова або службова особа несе перед державою відповідальність в порядку регресу у розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв'язку з його незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю.
Кодекс про адміністративні правопорушення доповнений двома статтями. Так, ст. 166-21 встановлює відповідальність за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності - стягнення з посадових лц контролируещего органу штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян. За повторне впродовж року правопорушення загрожує штраф від 100 до 150 НМДГ.
У свою чергу, ст. 188-43 передбачає відповідальність за невиконання законних вимог посадовців контролюючого органу. Так, залишення посадовцем без розгляду представлення посадовців по усуненню порушень, а також несвоєчасне надання відповіді на таке представлення, неподання необхідної інформації про проведені заходи державного нагляду або надання недостовірної інформаціїдовідок, документів, матеріалів, відомостей про такі заходи, створення перешкод у здійсненні посадовцями покладених на них повноважень, - спричиняють за собою накладення штрафу на посадовців від 50 до 100 НМДГ. Ті ж дії, здійснені повторно впродовж року після накладення админвзыскания, - спричиняють за собою накладення штрафу на посадовців від 100 до 150 НМДГ.
