15 червня в прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ відбувся круглий стіл "Реєстрація прав на нерухоме майно: сучасний стан і шляхи реформування системи". Нижче - ключові тези учасників дискусії.
Павло Петренко, міністр юстиції України :
- Питання реєстрації прав на нерухоме майно і адміністративних послуг - це не лише питання цивільного права, але і питання взаємин між державою і громадянином. Так склалося, що за останні 20 років незалежності українські громадяни завжди були в держорганах в положенні того, що просить, тих, хто вимушений платити хабарі, тих, над ким часом знущаються зважаючи на складність бюрократичних процедур. Якщо зараз не проводити реформи, усі успіхи революції знівелюють.
Причина корупції в реєстраційних службах - в максимальній централізації реєстраційних послуг, коли усі реєстратори знаходяться під чіткою вертикаллю, побудованою попереднім керівництвом Міністерства юстиції; і в можливості комунікації реєстратора з громадянином. Коли є пряма комунікація, тоді є можливість отримати і дати хабар.
Що ми маємо намір зробити у рамках реформи:
1. Децентралізація. Усі повноваження, пов'язані з адміністративними послугами, у тому числі з послугами з реєстрації майна, мають бути передані місцевим органам влади. В першу чергу, це мери, виконкоми, вони ближче до громадськості і у них найбільша мотивація створювати найкращий сервіс і якщо він буде неякісним, то, як мінімум, мер не буде переобраний на новий термін, а як максимум, його можуть і достроково відправити у відставку.
2. Максимальне спрощення адміністративних процедур і переклад їх в електронний сервіс.
3. Боротьба з корупцією по двох напрямах. Перше - це гідна оплата праці адміністраторів. Друге - розподіл надання тій або ний послуги на дві частини: фронт-офіс, який виконує функції прийому і обробки документів, і видачі того або іншого сервісу; і бэк-офис - підрозділ, який прийматиме рішення. У цих офісах працюватимуть різні люди, через електронну систему поступатиме пакет документів до конкретного виконавця, який не має ніяких прямих комунікацій з адміністратором. Адміністратор, який комунікує з громадянином, не приймає ніяких рішень, йому нема за що платити хабар, його завдання - швидко і якісно надати послуги, проконсультувати.
Фінансова база нової реформи дуже проста: центри, які якісно працюватимуть, отримуватимуть більше засобів, а далі працюватиме принцип мультиплікатора - в центрах збільшуватиметься кількість платних послуг. Коли усі вони надаватимуться швидко і прозоро, люди готові будуть платити за це гроші.
Тетяна Семенкова, директор АОЗТ "Энергополь - Україна" (ЖК Міністерський) :
- Забудовники стикаються з однією і тією ж проблемою, яку необхідно терміново вирішувати, - ця кількість документів, що подаються, на кожну квартиру, в новому законодавстві не повинно існувати пунктів під назвою "Інші документи". Такі трактування призводять до корупції.
Олександр Дидык, керівник відділу дозвільної документації компанії UDP :
- Якщо зараз говорити про повну відмову від послуг нині працюючих реєстраторів і набір нових, виникає питання: де набирати цей персонал, які вимоги до нього пред'являти. І, у випадку з БТИ, виникає питання, куди передаватимуть свої справи приватні служби технічної інвентаризації, які запрацювали в 2013 році, і що буде з ними. По великій кількості знову побудованих об'єктів документи ніде не враховані, і незрозуміло де зберігаються і як навести лад на цьому ринку.
Джаба Эбаноидзе екс-заступник міністра юстиції Грузії, керівник Національного старанного бюро і Служби прибутків Грузії :
- Ситуація, яка була в Грузії до реформ, дуже схожа на поточну ситуацію в Україні. У нас теж процеси реєстрації були роздроблені по різних організаціях: були окремі організації по реєстрації прав, БТИ, земельний кадастр, доводилося бігати між усіма трьома, щоб повністю завершити процес реєстрації. Кожен орган намагався створити потік громадян, щоб потім на нім заробляти. Наші громадяни тоді вважали, що простіше дати хабар, чим згідно із законом добитися якогось результату.
Що зробили ми:
1. Переглянули усі державні послуги і документи на предмет того, наскільки вони корисні економіці країни, новим потребам держави, бізнесу, громадян і інвесторів.
2. Скасували БТИ і передали їх архіви в реєстри з поступовим оцифруванням. В результаті, відпала необхідність виготовлення довідок і численних документів для БТИ, щоб зареєструвати майно. Досить просто звернутися в реєстр.
3. Переглянули перелік документів, необхідних для отримання адміністративного сервісу. В результаті, ми прибрали багато зайвих "ланок". Наприклад, до реформи, для того, щоб продати квартиру, треба було пред'явити довідку з Податкової служби про те, що у продавця не було ніякої заборгованості перед державою. Ми вирішили, що реєстраційна служба - це служба, яка займається реєстрацією прав на майно, щоб воно якомога більше потрапило на ринок, щоб цей ринок розвивався, а не допомагає державі у вилученні податків. Також був скасований податок на передачу майна, оскільки ним ми, по суті, карали тих, хто активно працює на ринку нерухомості. Разом з цим податком ми також скасували примусову оцінку майна.
4. Реєстраційну службу, Кадастрову службу і архіви БТИ об'єднали в одно відомство - Реєстраційну службу Грузії.
5. Впровадили нові технології у сфері реєстрації і створили прозорі онлайн-процедури реєстрації, коли кожен громадянин, який поводиться із заявкою в реєстраційну службу через веб-сайт, може відстежувати процес реєстрації.
6. Зробили інформацію публічною, наш реєстр офіційно називається Публічний реєстр. Будь-яка людина, не лише громадянин Грузії, може отримати дані про майно будь-якого громадянина Грузії.
7. Розділили реєстраторів на фронт-офисы і бэк-офисы, з чітким розподілом обов'язків, виключили спілкування бэк-офиса із заявниками: заявник не може знати заздалегідь, хто розглядатиме його справу і прийматиме рішення. Ні на одному документі, який видається Реєстраційною службою Грузії, немає підписів і прізвищ реєстраторів. Таким чином, ми виключили бюрократію і корупцію.
8. Притягнули до реформи приватні компанії. У 2007 році, коли кількість заявок
9. В результаті усіх цих кроків, ми змогли перекласти реєстраторів на самофінансування.
Ганна Онищенко глава Державної реєстраційної служби України :
- Зараз працюють два основні реєстри - реєстр юридичних осіб і реєстр майнових прав. Перший вже зараз на сайті, він максимально повний, і окрім персональних даних, які зараз згідно із законом не можуть бути публічними, інші дані в нім відкриті. Пошук здійснюється як по ЕДРПОУ, так і по назві. Зараз в частині юрособ нам залишилося надати доступ до повного реєстру, тобто, до того, що зараз захищене законом про персональні дані. Будь-яка людина повинна мати можливість зайти і дізнатися, хто власник підприємства, хто керівник, хто має право підпису, і де зареєстрована юрособа. З майнових прав, тому, що цікавить більшість людей, планується, що доступ до цієї інформації відбуватиметься через реєстраційний портал. Якщо йдеться про офіційну інформацію у вигляді інформаційної довідки, яку можна роздрукувати.
Дмитро Котляр, провідний експерт антикорупційної групи "Реанімаційний пакет реформ" :
- Законопроект, який був розроблений нашою цивільною ініціативою спільно з Міністерством юстиції України і Укргосреестром зареєстрований під номером №4728, ми завершили його розробку в квітні цього року. Він дійсно припускає спрощення доступу до реєстру нерухомого майна, земельного кадастру, але, можливо, не вдасться відразу зробити усі дані повністю публічними. В цьому випадку передбачено компромісне рішення, з деякими обмеженнями - пошук здійснюватиметься по об'єкту права, по суб'єктах зможуть шукати держслужби, нотаріуси. При цьому, проводитиметься ідентифікація тих осіб, які мали доступ до даних. Якщо ця не приватна особа, представник держоргану, вони повинні будуть використовувати цифровий підпис, щоб фіксувалася інформація про того, хто мав доступ до даних і коли.
Віталій Грусевич Член Ради директорів Конфедерації будівельників України :
- Реєстрація прав на нерухоме майно - це, по суті, процес створення об'єкту нерухомості. На сьогодні склалася ситуація, при якій велика частина будівельного ринку переклала цю відповідальність на плечі своїх інвесторів, які вкладають гроші в купівлю нерухомості, а це, у свою чергу, не лише іміджеві риски для будівельної галузі, але і для цілої країни.
Матеріал опублікований у рамках ініціативи "ЗАКОН для УСІХ" Групы компаній "ЛІГА"
Джерело: Liga.net
