На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 9 липня 2014 року було розглянуто справу № 6-89цс14 по позову до "Ощадбанку" про визнання старанного напису нотаріуса що не підлягає виконанню.
Позивачем 26 жовтня 2007 року був ув'язнений з Ощадбанком кредитний договір і договір запоруки на автомобіль. 20 серпня 2012 року приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу зробила старанний напис, яким запропонувала обернути стягнення на предмет запоруки з метою задоволення вимог кредитора.
При перегляді цієї справи ВСУ роз'яснив, що Закон "Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень" є спеціальним Законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, у зв'язку з чим Закон "Про запоруку" і ст. 590 Цивільного кодексу підлягають застосуванню лише в частині, що не суперечить йому.
Відповідно до ст. 26 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень" (в редакції, діючій до внесення змін Законом від 22 вересня 2011 року № 3795 - VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно регулювання стосунків між кредиторами і споживачами фінансових послуг") звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому Законом, або в позасудовому порядку.
Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі старанного напису нотаріуса Законом в редакції на момент виникнення спірних правовідносин не передбачалося.
