Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 липня 2014 року розглянув справу № 6-88цс14 по позову до дочірнього підприємства "Ильич-Агро Донбас" ПАО "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про визнанні договору оренди земельної ділянки недійсним.
ВСУ дійшов висновку: відповідно до вимог ст. 3 ГПК і ст. 15 ГК в порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, а тому при розгляді справи про визнання недійсним договори оренди землі, по підставах відсутності в договорі передбаченої ст. 15 Закону "Про оренду землі" такої істотної умови, як умова передачі в заставу і внесення до статутного фонду права оренди ділянки, суду слід з'ясувати чи дійсно порушені права орендодавця відсутністю такої умови, його істотність і в чому полягає порушення законних прав позивача.
Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що спірний договір оренди не містить усіх, передбачених ст. 15 Закону "Про оренду землі", істотних умов. Зокрема, умови передачі в заставу і внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про визнання договору оренди недійсним на підставах відсутності в нім таких істотних умов, як умови передачі в заставу і внесення до статутного фонду, суд касаційної інстанції виходив тільки з того, що такі умови дійсно відсутні.
При цьому судом залишено без уваги вимоги ст. 3 ГПК і ст. 15 ГК про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а судами не встановлено, чи дійсно порушуються права позивача відсутністю в договорі оренди вказаних умов, їх істотності і в чому саме полягає порушення законних прав позивача.
