Суди визнають "майнові права на квартиру", "право власності на квартиру, об'єкт інвестування будівництва", "майнові права на об'єкт інвестування" та ін. Є випадки поводження з позовом про визнання права власності на майнове право на житлову квартиру по будівельному номером і "суд приходить до висновку, що для захисту прав і законних інтересів інвестора позивача, за ним слід визнати право власності на майнові права на об'єкт незавершеного будівництва". Про це говориться в Аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справякий підготовлений Верховним Судом України.
З аналізу чинного законодавства ВСУ робить висновок, що майнові права разом з будь-якими рухомими, нерухомими речами, грошима, цінними паперами є об'єктами цивільного обороту.
При розгляді справ вказаної категорії судам слід враховувати, що до майнових прав відноситься, зокрема, право вимоги, яка виникає з приводу володіння, користування і розпорядження майном (наприклад: спадкові права, права вимоги особи по зобов'язаннях, по яких вона є кредитором; виняткові права автора та ін.), право здійснювати дії з оформлення права власності на майно.
У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 січня 2013 р. у справі № 6- 168цс12 зроблений вивід, що майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкту громадянських прав. Майнове право - це обмежене речове право, по якому власник цього права наділений визначеними, але не усіма правами власника майна, і яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
До майнових обов'язків відносяться, зокрема, договірні зобов'язання майнового характеру, зобов'язання за змістом і так далі, обов'язку по відшкодуванню шкоди, а також обов'язку по здійсненню певних дій відносно майна, передбачених законом або договором, і на інших підставах (наприклад, обов'язок по зносу самовільного будівництва).
Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством (наприклад, захист майнових прав автора), а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Важливе значення для вирішення судами справ, пов'язаних з виникненням, зміною і припиненням права власності, відповідно до чинного законодавства, має правильне визначення приналежності об'єкту до рухомого або нерухомого майна.
У Цивільному кодексі, окрім понять "нерухомість", "нерухоме майно", "об'єкт нерухомого майна" (ч. 1 ст. 181, п. 6 ч. 1 ст. 346, ст. 350, 351), приймаються також інші поняття, наприклад: "об'єкт незавершеного будівництва" (ст. 331), "об'єкт будівництва" (статті 875 - 877, 879 - 881, 883), проте прямого визначення цих понять немає.
Виходячи з аналізу чинного законодавства і з урахуванням характерних ознак незавершеного будівництва слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду : фізичне її створення почато, проте не завершено. По такій речі можлива установка будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав у випадках і в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
При вирішенні питання про виникнення, зміну і припинення суб'єктивних громадянських прав відносно об'єкту незавершеного будівництва слід враховувати особливості і обмеження, встановлені законодавчими актами.
Згідно з нормами чинного законодавства, зокрема положеннями ст. 182, 331, 334 ГК, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об'єкту нерухомості (у тому числі і об'єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений : асфальтовані або бетонні майданчики, під'їзні шляхи, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди і тому подібне) є державна реєстрація прав на нього.
Об'єкти нерухомого майна мають бути капітального типу, а не тимчасовими, що характерно для малих архітектурних форм і тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.
Також не підлягають держреєстрації речові права і їх обтяження на малі архітектурні форми (МАФЫ), тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення і зміни призначення.
Визнаючи право власності на малі архітектурні форми (МАФЫ) як на об'єкт нерухомого майна, суди фактично вирішують питання відносно користування земельною ділянкою, необхідною для їх обслуговування.
ВСУ відмічає, що об'єкт не може вважатися нерухомим майном, якщо він є тимчасовим.
Складне також питання про можливість визнання права власності на господарчо-побутові будівлі, у тому числі за відсутності на земельній ділянці житлового будинку.
