Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата для застрахованих осіб (включаючи осіб, працюючих неповний робочий день (робочий тиждень), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), передуючих місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 4 Порядки числення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соцстрахуванню (далі - Порядок). Про це нагадується в листі Минсоцполитики від 17.02.2014 р. № 1643/0/14-14/18.
Якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, вказаних в п. 4 Порядки (тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності і пологам, відпустка по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку і шестирічного віку по медичному висновку), або якщо страховий випадок настав в перший день роботи, середня зарплата для розрахунку страхових виплат і оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок засобів працедавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку).
Якщо середня зарплата (грошове забезпечення) обчислюється відповідно до п. 10 Порядку, среднедневная зарплата (грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), а за один робочий день (година) - на середньомісячну кількість робочих днів (годинника), встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі або по індивідуальному графіку роботи).
Середньомісячна кількість робочих днів (годинника) обчислюється шляхом ділення кількості робочих днів (годинника) по балансу робочого часу підприємства в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду.
