Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Миндоходов розповіло про судову практику з питань визначення митної вартості товарів

Реклама

У листі від 28 лютого 2014 року № 5087/7/99-99-10-03-01-17 Миндоходов розповіло про судову практику з питань визначення митної вартості товарів.

Зокрема, в постанові від 22 жовтня 2013 р. у справі № 21-326а13 Верховний Суд України на підставі аналізу норм Митного кодексу 2002 року вказує, що обов'язковою умовою правомірності дій митниці по застосуванню резервного методу визначення митної вартості товарів являється дотримання встановленої законом процедури, включаючи проведення консультацій, в ході яких може бути здійснений обмін наявної у митниці і декларанта інформації і обгрунтування неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості товарів. Ця позиція підлягає застосуванню і сьогодні, оскільки ст. 57 Митного кодексу 2012 року встановлено, що першим (основним) методом визначення митної вартості товарів, що імпортуються, є метод за ціною договору (вартість операції).

Кожен наступний (другорядний) метод застосовується тільки у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом використання попереднього методу.Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 ТК. Під час таких консультацій митний орган і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови дотримання вимог по її конфіденційності.

Тлумачення положень частини 6 ст. 54 ТК 2012 року, згідно з якими основою для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю являється виключно наявність обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні і / або недостовірні відомості про митну вартість товарів ВСУ дав в постанові від 1 жовтня 2013 року у справі № 21-354а13. Сумніву в достовірності представлених декларантом відомостей можуть бути обумовлені неповнотою представлених документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, вказаних в представлених документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснене, і так далі. Про наявність обгрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в судіоскільки цією обставиною закон зв'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта і надає митниці право здійснювати наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У свою чергу, Вищий адміністративний суд України у визначеннях від 30 січня 2014 року у справі № До/800/41272/13 і від 17 грудня 2013 року у справі № До/800/28635/13 вказує, що контроль правильності числення декларантом митної вартості може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснене, тобто з використанням Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби, яка містить відповідну інформацію.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару і рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснене, може бути лише основою для сумніву в правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою основою для висновку про недостовірність даних за заявленою декларантом митною вартістю товару. В цьому випадку митниця повинна провести дослідження документів по постачанню товару з метою встановлення доказів, що підтверджують або спростувальних цей сумнів.

Також Миндоходов розповіло про правову позицію ВСУ, висловлену в постанові від 17 грудня 2013 року у справі № 21-439а13згідно якої питання контролю правильності числення декларантом митної вартості, як і визначення методу її числення, у разі виникнення обгрунтованого сумніву відносяться до виняткової компетенції митних органів. Виносячи ухвалу про стягнення з держбюджету на користь платника суму податків, яка дорівнює різниці між сумою, розрахованою за митною вартістю, заявленою декларантом, і сумою, розрахованою за митною вартістю, визначеною митницею, суди фактично визначають митну вартість товарів по першому методу, чим підміняють митний орган.

Також читайте про практиці оскарження податкових повідомлень-рішень, пов'язаних з класифікацією товарів згідно УКТЗЕД.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини