Незважаючи на той факт, що Закон № 721 - VII від 16 січня відмінили, народні депутати роздрібнили його на частини і продовжать реєструвати відповідні проекти. Так, спочатку В. Колесниченко запропонував законопроект про "іноземних агентів"а тепер В. Писаренко і В. Пилипенко минулого тижня подали законопроект № 4135 відносно посилення окремих гарантій незалежності суддів.
Нагадаємо, раніше В. Яукович, стурбований вбивством судді в Кременчуці, доручив Кабміну зайнятися супроводом у ВР законопроекту відносно посилення гарантій незалежності суддів.
По суті цей проект містить норми аналогічні Закону № 721 - VII.
Пропонується змінити назву Закону "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" розповсюдивши його дію також на працівників апарату суду, близьких родичів і членів сім'ї відповідних суб'єктів. Отже усі заходи захисту, передбачені цим Законом, здійснюватимуться відносно усіх вище вказаних суб'єктів.
Діюча редакція Закону містила термін "близькі родичі".
Так, згідно нової редакції Закону близькі родичі, члени сім'ї, які підлягають захисту, це - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадід, прабабуся, онук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач або усиновлений, опікун або опікун, особа, що знаходиться під опікою або опікуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані загальним побутом і мають взаємні права і обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не полягає в шлюб.
Перелік близьких родичів, вказаний в діючій редакції Закону, набагато менш чисельний.
Крім того, Законом передбачено, що судові розпорядники у взаємодії з органами внутрішніх справ підтримують громадський порядок в суді, припиняють прояв неповаги до суду.
Судовим розпорядникам також надається право застосовувати спеціальні засоби, використовувані при охороні громадського порядку, перелік і порядок застосування яких визначається Кабміном.
Посилена також відповідальність за прояв неповаги до суду. Так, зміни в ст. 185-3 КоАП передбачено, що такі дії спричиняють за собою накладення штрафу від 30 до 250 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб (зараз тільки штраф від 20 до 100 НМДГ).
До процесуальних кодексів (ХК, ГК, КАС, КПК) вноситься зміни відносно того, що постанова про притягнення до відповідальності за неповагу до суду приймається без складання протоколу про админправонарушенииє остаточним і оскарженню не підлягає.
Ряд змін передбачений і до Карного кодексу. Зокрема, у іншій редакції викладена ч. 1 ст. 376 УК "Втручання в діяльність судових органів". Так, за незаконний збір, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про суддю, його близьких родичів або членів сім'ї, поширення матеріалів або інформації, що носять явно образливий характер і демонструють зухвалу зневагу до судді або правосуддя, тиск, залякування або втручання у будь-якій іншій формі в діяльність судді, здійснені з метою мести, перешкоди виконанню суддею службових обов'язків або з метою добитися винесення неправосудної ухвали, або публічні заклики або поширення матеріалу із заклик до здійснення такий дія, - карається штраф від 300 до 500 НМДГ або виправний робота на строк до 2 рік, або арешт на строк до 6 місяць, або позбавлення волі на строк до 2 рік.
Збір, зберігання, використання, поширення інформації, здійснене з дотриманням вимог законодавства про інформацію і про ЗМІ, в т.ч. журналістом, не спричиняє за собою карної відповідальності.
Також депутати пропонують посилити відповідальність і розширити круг потерпілих (у частині близьких родичів і членів сім'ї) від наступних злочинів: ст. 377, 378, 380, 382 УК.
Крім того, деякі зміни передбачені і в ст. 127 Закону "Про судоустрій і статус суддів". Це, зокрема, обумовлено тим, що згідно з проектом Рада суддів України тепер належить до органів, що здійснюють контроль за забезпеченням захисту суддів, працівників апарату суду, їх близьких родичів, ін.
Згідно з проектом забороняється розголошування відомостей про місце проживання судді і інших особистих відомостей про нього органами держвлади, органами місцевого самоврядування, довідковими службами АТС, операторами і провайдерами телекомунікацій, інформаційно-довідковими службами, а також будь-якими підприємствами, установами, організаціями і особами, яким ці відомості сталі відомі у зв'язку з їх службовою діяльністю, окрім випадків, передбачених законом, і тільки в інтересах національної безпеки і прав людини або з відома судді.
Суддя має право на забезпечення засобами захисту і мобільними пристроями сповіщення об небезпеки, які йому надаються органами внутрішніх справ, а також на устаткування житла охоронною і протипожежною сигналізацією за рахунок засобів держбюджету в порядку, встановленому Кабміном.
