Юрисдикція Міжнародного карного суду не поширюється на злочини, здійснені на території Українинавіть якщо їх можна кваліфікувати як злочини проти людяності, стверджує доктор юридичних наук, професор Володимир Василенко. Професор нагадав, що юрисдикція Суду діє на територіях держав, що є учасниками Статуту Міжнародного карного суду (далі - МУС), а оскільки Україна тільки підписала, але не ратифікувала Статут МУС, то в найближчій перспективі задіювання Суду для покарання осіб, причетних до здійснення грубих порушень прав людини, є проблематичним.
Нагадаємо, адвокати назвали міжнародним злочином відео з тортурами мітингуючого.
До злочинів, що підлягають юрисдикції Суду, відносяться, зокрема, злочини проти людяності, визначені в ст. 7 Статуту МУС, а саме вбивства, тюремне укладення або інше жорстоке позбавлення фізичної волі і порушення засадничих норм міжнародного права, тортури, переслідування якої-небудь групи, насильницьке зникнення людей, будь-які умисні дії, що служать причиною сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень, відмітив пан Василенко.
"Згідно ст. 17 Статуту підлягають юрисдикції Суду представники вищого державного керівництва, причетні до скоювання вказаних в Статуті злочинів. Проте у випадках, коли влада держави не здатна або не бажає притягнути до відповідальності осіб, що скоїли злочини, такі особи, незалежно від їх статусу, можуть підлягати юрисдикції Суду".
Як виняток Міжнародний карний суд може здійснити свою юрисдикцію відносно громадян держави, яка не є учасником його Статуту, только у разі, коли з вимогою порушити кримінальну справу до прокурора Суду поводиться Рада Безпеки ООНдіючого на підставі глави VII Статуту ООН (п. "в" ст. 13 Статуту МУС). Така вимога має бути оформлена рішенням Ради Безпеки, прийнятим з відома усіх п'яти постійних членів Ради, і в якому викликана міжнародними злочинами ситуація кваліфікується як загрозлива міжнародному світу і безпеці або порушує їх (ст. 23-27, 39 Статуту ООН), - відмітив Василенко.
Посилаючись на грубыее порушення прав людини, такі як силовий розгін Майдану, випадки насильницьких зникнень, переслідування активістів із застосуванням тортур і знищенням їх власності, професор вказує, що дії української влади, керівництво силових відомств і їх особового складу можна кваліфікувати як злочини проти людяності. Але для втручання Ради Безпеки ООН і його звернення до МУС потрібне, щоб масштаб злочинних дій міг служити підставою для їх кваліфікації як що представляють загрозу міжнародному світу і безпеці.
Джерело: ZN.ua.
