Верховний Суд України 10 грудня 2013 р. прийняв рішення у справі № 21-302а13 за позовом Адвокатського об'єднання "Адвокатський Будинок" до ДПІ в Печерському районі м. Києва, тим самим остаточно вирішив питання про можливість застосування адвокатськими об'єднаннями спрощеної системи оподаткування, відмітила Рада адвокатів Київської області.
Національна асоціація адвокатів України була притягнена ВСУ до участі в цій справі і надала письмові пояснення, в яких виклала позицію на підтримку права адвокатських об'єднань застосовувати спрощену систему оподаткування.
Колегія суддів Судової палати у адміністративних справах ВСУ дійшла висновку, що адвокатське об'єднання, створене відповідно до Закону України "Про адвокатуру"мало право, за умови відповідності встановленим в п. 1 Указу Президента України № 727/ 98 вимогам, перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
У жовтні 2008 р. АТ звернулося до суду з позовом, в якому, посилаючись на те, що його діяльність набула характеру підприємницькою, просило зобов'язати ДПІ видати йому посвідчення про право сплати єдиного податку на підставі Указу Президента України від 3 липня 1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції, діючій на момент виникнення спірних стосунків).
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 8 квітня 2009 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 р., позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України постановою від 18 березня 2013 р. рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
Але ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом в подібних правовідносинах Указу № 727/98, просила відмінити усі прийняті у справі судові рішення і прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
ДПІ звернула увагу Суду на постанову ВАСУ від 13 жовтня 2010 р. № До-15019/08у якому суд вказав на те, що АТ, статутом якого не передбачено здійснення діяльності з метою прибутку, не є суб'єктом підприємницької діяльності, а отже, не підпадає під дію Указу № 727/ 98.
У свою чергу колегія суддів Судової палати у адміністративних справах ВСУ, приймаючи рішення, виходила з наступного.
Суди попередніх інстанцій встановили, що по п.1.1 Статуту АТ позивач визначений як добровільне професійне громадське об'єднання, покликане згідно Конституції України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Таке статутне визначення правового статусу позивача повністю коррелируется з дефініцією ст. 1 Закону від 19 грудня 1992 р. № 2887 - XII "Про адвокатуру" (діючого на момент виникнення спірних стосунків).
Згідно із Статутом позивача його діяльність передбачає надання правової допомоги на підставі договорів за певну винагороду. Т. е. діяльність АТ, окрім соціальних, має на меті і досягнення економічних результатів, отримання прибутку, що обумовлено необхідністю забезпечення дотримання професійних прав адвокатів, які працюють в цьому об'єднанні, юрособі, на оплату своєї праці (ст. 12 Закону № 2887 - XII). Вказане дозволяє розглядати таку діяльність в розумінні ст.42 ХК як що містить ознаки підприємницької (спрямованою на отримання прибутку).
Приписом ч. 3 ст.53 ХК у випадку якщо господарська діяльність юрособи, зареєстрованої в якості суб'єкта некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницькою, до неї застосовуються положення Кодексу і інших законів, якими регулюється підприємництво.
Відповідно до абз. 3 п.1 Указу № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку і звітності вводиться, зокрема, для юрособ-суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких за рік среднесписочная чисельність працюючих не перевищує 50 чоловік і об'єм виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривен.
Перелік суб'єктів підприємницької діяльності, до яких не могла застосовуватися спрощена система оподаткування,, обліку і звітності встановлювався в преамбулі і п. 7 цього Указу Президента. Адвокатські об'єднання в цьому переліку були відсутні.
Враховуючи все вище вказане, колегія суддів Судової палати у адміністративних справах ВСУ дійшла висновку, що створене відповідно до Закону № 2887 - XII АТ як суб'єкт господарювання, діяльність якого спрямована на отримання прибутку і підпадає під ознаки підприємницькою, мало право, за умови відповідності встановленим в п.1 Указу № 727/ 98 вимогам, перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності. Таким чином, виведення касаційного суду в даній справі, про протиправність відмови податкового органу у видачі позивачеві посвідчення про право сплати єдиного податку грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому в задоволенні заяви ДПІ було відмовлено.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, окрім випадку, встановленого п. 2 ч.1 ст. 237 КАСУ.
