Юристи розкритикували "інструкцію про затримання міліціонера"

Днями в Інтернеті почала поширюватися так звана "Інструкція про те, як громадянинові "заарештувати" міліціонера", опублікована відомим журналістом у своєму блозі, і нібито підготовлена співробітником правоохоронних органів для активістів Майдану. Як запевняє журналіст, цей документ є юридичним обгрунтуванням для здійснення "цивільного арешту" тих співробітників міліції, які перевищують свої повноваження і застосовують фізичне насильство і спеціальні засоби.

У "інструкції" говориться, що згідно ст. 13 Закону про міліцію співробітники міліції мають право застосовувати заходи фізичної дії тільки для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яке здійснюється із застосуванням сили відносно співробітників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані і не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків. Причому, у разі неможливості уникнути застосування сили, вона не повинна перевищувати заходи, необхідні для виконання покладених на міліцію обов'язків, і повинна зводитися до мінімуму можливості спричинення шкоди здоров'ю правопорушників і інших громадян (ч. 4 ст. 12 Закону).

Тому будь-які дії співробітників міліції відносно застосування заходів фізичної дії поза вказаними умовами, а так само з перевищенням заходів, можуть суб'єктивно сприйматися громадянами як злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 Карного кодексу. А кожен громадянин, згідно ч. 2 ст. 207 КПКмає право затримати будь-яка особа (без постанови слідчого судді, суду)окрім суддів і нардепів, при здійсненні або замаху на здійснення карного правопорушення або безпосередньо після здійснення карного правопорушення.

Як вказано в інструкції, громадянин після затримання співробітника міліції зобов'язаний негайно доставити його в прокуратуру або негайно повідомити в орган прокуратури про затримання і місцезнаходження цього міліціонера. У поясненнях необхідно вказувати, що працівник міліції скоював злочин, передбачене ч. 2 ст. 365 УК, і дії громадянина були не опором співробітникові міліції, а законною спробою затримати його з метою наступної негайної передачі уповноваженому посадовцю (слідчому прокуратури).


ЮРЛИГА звернулася до юристів з метою отримати правову оцінку таких сумнівних рад. Адвокат Ігор Головань вважає, що автори "інструкцій по арешту міліціонерів" піддають громадян значному ризику.

Дійсно, законодавство допускає вказане право затримання, але існує ще і ст. 38 УКзгідно якої не визнаються злочинними дії, спрямовані на затримання особи, що скоїла злочин, і доставку його відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.

Наприклад, пояснює И. Головань, кожен має право затримати злодія, який проник в приміщення, безпосередньо там, до проникнення, під час спроби зламати замок, і навіть якщо він втече, доведеться гнатися за ним через усе місто. Після цього слід негайно доставити затриманого в міліцію або повідомити уповноважену особу про факт затримання і місцезнаходження затриманого. "Але одно справа оцінити протиправність дій особи, яка увірвалася в квартиру і краде речі. І зовсім інше - оцінити правомірність дій співробітника правоохоронних органів - відмічає адвокат. - Навіть якщо громадянинові, який начитався таких "інструкцій", вдасться затримати міліціонера, який (по його особистому враженню) перевищував повноваження, його доведеться за рекомендацією авторів "інструкцій" доставити в прокуратуру. А у прокуратура враження може скластися зовсім інше. Наприклад, що громадянин зробив насильство відносно працівника правоохоронного органу (стаття 345 УК). З відповідними наслідками для довірливого читача інструкцій".

У свою чергу, адвокат Андрій Цыганков вважає дивним, що журналіст, який опублікував вказаний матеріал, так довіряє позиції невідомого співробітника правоохоронного органу, адже доцільніше було отримати консультацію у адвокатів.

Адвокат пропонує підійти до цього питання з боку захисту прав міліціонера або іншої особи у разі його затримання в контексті вказаної інструкції. Позиція такого захисту полягатиме в тому, що заздалегідь згуртована група осіб (як рекомендує автор інструкції) зробила напад на співробітника міліції (чи на інше обличчя) під час виконання ним службових обов'язків, що дає основи для жорсткішої кваліфікації таких дій і притягнення особи до відповідальності.

Певне занепокоєння, на думку А. Цыганкова, викликає і той факт, що згідно інструкції кваліфікація дій особи відносно наявності в них складу карного злочину повинна визначатися "на думку громадянина" - тобто, на думку особи, що не є фахівцем в області права. Адже якщо надалі затримана особа не притягатиме до карної відповідальності за відповідний вчинок, то це фактично спростує факт правомірності дій громадянина у рамках ст.207 КПК, що дає підстави кваліфікувати його дії як карне правопорушення відносно особи або співробітника міліції.

"Провокація громадян на здійснення затримання співробітників міліції або перешкода силовим методам здійснення ними своїй діяльності може стати основою того, що керівництво МВС заявить про необхідність додаткового фінансування міліціонерів з метою протидії незаконним діям відносно них", - припускає адвокат.

Крім того, затримання співробітників міліції, які скоюють карний злочин проти громадян, вимагає професійної і фізичної підготовки, а також певних навичок. Тому вказана інструкція є маніпуляцією, і складена, швидше, в інтересах співробітників міліції, а не в інтересах громадянрезюмує Андрій Цыганков.


Що ж слід робити, якщо міліціонер все ж перевищує повноваження? Адвокат Ігор Головань радить подавати заява про злочин і домагатися притягнення його до відповідальності, хоча реалізувати це в наших сучасних умовах надзвичайно важко, "але ця порада хоч би не піддає громадянина серйозному ризику самому виявитися за гратами".