1 січня 2014 року пройшло 18 років з дня набуття чинності для України Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року. Її учасниками є 47 держав - члени Ради Європи і 19 інших держав (Австралія, Багами, Болівія, Канада, Чилі, Коста-Ріка, Еквадор, Гондурас, Ізраїль, Японія, Корея, Маврикій, Мексика, Панама, Тонга, Тринідад і Тобаго, США, Венесуела).
Центральним органом України, компетентним розглядати і вирішувати питання про передачу (прийомі) засуджених осіб на підставі відповідних міжнародних договорів України, є Міністерство юстиції. Практика застосування Конвенції свідчить, що кількість запитів про передачу засуджених осіб з/на територію України росте з року в рік пропорційно приєднанню до вказаної Конвенції нових держав-учасників.
Так, якщо в 2003 році Мінюстом було отримано 51 запит іноземних держав про передачу засуджених осіб в держави їх громадянства для подальшого відбуття покарання, то у 2013 році до Міністерства юстиції України поступило 132 запити про передачу засуджених осіб в держави їх громадянства.
Конвенцією передбачений ряд обов'язкових умов для вирішення питання передачі засудженої особи в державу його громадянства для подальшого відбуття покарання. Європейські стандарти в цій сфері, які визначила Конвенція, знайшли своє віддзеркалення у новому КПК Україниа саме:
- наявність у засудженого обличчя громадянства держави, в яку його мають намір передати;
- набирання законної сили вироку;
- засуджена особа, а також обидві держави (держава виконання і держава виголошення вироку), мають бути згодні на передачу засудженої особи;
- діяння, за яке ухвалений вирок, має бути злочином в державі виконання вироку
та ін.
У Мінюсті запевняють, що КПК оптимізував порядок взаємодії центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких відноситься це питання.
На сьогодні Міністерством юстиції України розглядається найбільша кількість запитів про передачу засуджених в Україну з Російської Федерації, Республіки Молдова, Чеської Республіки і Республіки Польща.
Джерело: Мінюст.
