Порядки админареста майна і розстрочки податкового боргу : які зміни?

"Нові" особливості админареста майна платника податків

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків передбачає, що арешт може бути накладений органом прибутків і зборів на будь-яке майно платника податківокрім майна, на яке не може бути обернене стягнення відповідно до закону, і засобів на рахунку платника податків. При цьому арешт майна може бути застосованийякщо з'ясовується, зокрема, що:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що знаходиться в податковій запоруці;

2) фізособа, що має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її здійснення або від допуску посадовців органу прибутків і зборів;

4) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі прибутків і зборів, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Податкового кодексу або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або податковий борг, що має, здійснює дії з перекладу майна за межі України, його прихованню або передачі іншим особам.

Аналізуючи положення Близько № 568, адвокат і керівник департаменту АФ "Грамацкий і партнери" Ігор Реутов відмічає, що можна з упевненістю стверджувати, що він повною мірою узгоджується з нормами ст. 94 Податкового кодексу і встановлює процедуру накладення/зняття адміністративного арешту з майна платника податків.

Зокрема, адвокат нагадує, що адміністративний арешт (як відомо, може бути повним або умовним) застосовується органом прибутків і зборів на підставі рішення, що приймається начальником (або заступником). При цьому обгрунтованість арешту майна має бути перевірена судом впродовж 96 годин. В той же час пан Реутов радить не забувати, що право накладати арешт на грошові кошти на банківському рахунку знаходиться виключно в компетенції суду.

"Необхідно враховувати, що опис майна платника податків, що проводиться у рамках арешту активів, не може здійснюватися в неробочий час, а саме: в період з 20:00 до 9:00 наступного дня. Ці положення повністю дублюють відповідні положення Податкового кодексу. Проте ні НК, ні Порядок № 568 не містять прямої вказівки відносно того, що адміністративний арешт автоматично припиняється у тому випадку, якщо відсутнє рішення суду про обгрунтованість арешту активів. Відсутність такого рішення є лише однією з підстав для припинення арешту" - визначає И. Реутов.

Крім того, адвокат відмічає, що в усіх інших випадках, коли є основи для припинення арешту активів, орган прибутків і зборів приймає відповідне рішення про звільнення з-під арешту майна платника податків, формалізуючи припинення арешту. А у випадку з відсутністю рішення суду відповідне рішення не приймається органом прибутків і зборів. Таким чином, на думку пана Реутова, Порядок № 568 ніяк не заповнив існуючий вакуум в цій частині, залишаючи місце для невизначеності.

"Нові" принципи розстрочки податкового боргу платників податків

У свою чергу, згідно Порядку розстрочки (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків розстрочка (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданою, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу прибутків і зборів і ув'язнений договір про розстрочку (відстроченню). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстрочці (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, яка ведеться органами прибутків і зборів.

Адвокат АФ "Грамацкий і партнери" повідомляє, що згідно з нормами Близько № 574 рішення про розстрочку (відстроченню) сплати податкових зобов'язань може прийматися на підставі відповідної заяви платника податків, що містить економічне обгрунтування для ухвалення такого рішення за наявності обставин, вичерпний перелік яких встановлений Кабміном (постанова № 1235 від 27.12.2010 р.).

Зокрема, юрист нагадує, що в частині розстрочки до них відносяться неотримання бюджетних асигнувань (для одержувачів бюджетних коштів), загроза виникнення неплатоспроможності у разі повної сплати податкового зобов'язання, недостатність майна для погашення податкового зобов'язання (для заявників-фізосіб), сезонний характер виробництва, реорганізація виробництва, що привела до значного спаду виробництва в звітному періоді, проведення науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, що передбачають створення робочих місць для інвалідів, здійснення інноваційної діяльності, виконання особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічний розвиток регіон, виконання державний оборонний замовлення, а також здійснення інвестиція в створення об'єкт, має найвищий енергетичний ефективність, соціальний значення, стратегічний значення для оборона і безпека країна. У частині відстрочення до таких обставини відносяться тільки форс-мажорні, перелік яких встановлений Кабміном.

"Що стосується повноважень органів прибутків і зборів в частині ухвалення рішення про розстрочку (відстроченню) сплати податкового зобов'язання, то вони різняться залежно від суми податку і рівня органу. Так, Міністерством прибутків і зборів України можуть прийматися рішення без обмеження суми, Головним управлінням Миндоходов в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі, а також Центральним офісом по роботі з великими платниками податків - на суму до 3 млн. грн., податковими інспекціями - до 300 тис. грн. Порядок № 574 визначає, що рішення про надання відстрочення або відмову в такому наданні приймається впродовж 30 календарних днів з дати подачі заяви. Видається очевидним той факт, що у органів Миндоходов є простір для суб'єктивізму при ухваленні рішення про розстрочку податкового боргу, тому наявність встановлених законодавством обставин для надання розстрочки не гарантує отримання позитивного рішення"- радить не забувати И. Реутов.

При цьому важливим моментом є те, що реалізація позитивного рішення про розстрочку податкового зобов'язання здійснюється шляхом укладення з платником податків відповідного договору. У рамках такого договору розстрочені суми підлягають сплаті рівними частинами, починаючи з місяця, що йде за тим місяцем, в якому прийнято рішення про розстрочку. Необхідно відмітити, що платник податків має право достроково погасити розстрочений податковий борг, про що він повинен в 3-денний термін повідомити орган прибутків і зборів.

На думку юриста, слід також враховувати, що орган прибутків і зборів може за власною ініціативою прийняти рішення про відміну розстрочки (відстрочення) податкових зобов'язань (що є основою для розірвання договору про розстрочку), про що він повинен повідомити платника податків. Причому термін для такого повідомлення не встановлений. Таким чином, в наших реаліях якщо договір про розстрочку і буде ув'язнений з платником податків, то він може бути і розірвуть в односторонньому порядку органом прибутків і зборів, про що платник податків може упізнати постфактум.

Підсумки

Старший юрист міжнародної юридичної фірми BEITEN BURKHARDT Зоя Миловановааналізуючи документи, приходить до висновку, що дані зміни носять технічний характер.

"Наказ Миндоходов № 568 по арешту майна принципово не відрізняється від раніше діючого наказу ДПС, а наказ № 574 Миндоходов, стверджуючий Порядок розстрочки (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, ідентичний наказу Мінфіну № 1261 від 30.11.2012 р., що регулювало це питання раніше. "Органи державної податкової служби" змінені на "орган прибутків і зборів", виправлені описки", - резюмує старший юрист.

На думку пані Миловановой, на жаль, Миндоходов не скористався можливістю, щоб спростити роботу платників податків - нові накази не вирішують проблеми, з якими стикаються платники податків при використанні таких положень (наприклад, відмова від проведення перевірки або передача майна третім особам за наявності податкового боргу як основа для арешту майна, право податкової відкликати своє рішення про надання розстрочки сплати боргу і т. д.).