Відповідно до завершальних і перехідних положень Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно розмежування земель державної і комунальної власності" документи, якими було засвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності Закону, є дійсними. Про це нагадало Госзеагентство в листі № 28-28-0.17-16767/2-13.
Також вказано, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від привласнення їм кадастрового номера. Згідно із статтями 125 і 126 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав і оформляються відповідно до Законом "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно і їх обтяжень". Держреєстрація прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі.
Госземагентство роз'яснило, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється потім формування і державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою. У свою чергу, формування земельної ділянки передбачає визначення площі, меж і внесення інформації про нього в Державний земельний кадастр. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом розподілу або об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, що знаходяться у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення згідно технічної документації по землеустрою відносно розподілу і об'єднання земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту привласнення йому кадастрового номера.
Відповідно до ст. 56 Закону "Про землеустрій" складеним документом технічної документації по розділу земельної ділянки є згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на розподіл земельної ділянки землекористувачем.
