"Корпоративна культура в Україні доки не особливо прижилася, і ті стосунки між акціонерами, яких ми маємо зараз, цей наслідок приватизації. У нас немає єдиної практики корпоративного управління і досить багато корпоративних конфліктів, дозволити які м'якше можна було б за допомогою корпоративного секретаря" - стверджує Анатолій Амелинчлен НКЦБФР.
У свою чергу, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков підкреслює, що в країнах з перехідною економікою корпоративна культура набагато важливіша за економічну складову.
Крім того, корпоративний секретар не допустив би ряду тих помилок, з якими ми часто стикаємося на практицівказує Віктор Жупаненкодиректор Центрального територіального департаменту НКЦБФР. Це практично дитячі помилки - в матеріалі для публікації про скликання загальних зборів акціонерів не вказують юридичну адресу, або місце зборів, не надається інформація на запит акціонера, і тому подібне. Справа в тому, пояснює пан Жупаненко, що 99% часу виконавчий орган АТ зайнятий зароблянням грошей, йому ніколи думати про подібні дрібниці. І якраз корпоративний секретар міг би виправити таку практику, узявши ці обов'язки на себе.
Що ж, якщо необхідність існування корпоративного секретаря, напевно, не викликає сумнівів, то ось питань відносно того, як він повинен здійснювати свою діяльність, більш ніж достатньо.
На даний момент відносно корпоративних секретарів залишається багато недозволених питань. Це, по-перше, його статус в компанії - хто він: посадовець або працює на аутсорсе? По-друге, кому він підкоряється - наглядовій раді, гендиректорові?
Варіанти учасники Форуму пропонують найрізноманітніші - у когось корпоративний секретар є штатною одиницею юридичного департаменту. У банках часто створюють окреме управління, на чолі якого ставлять корпоративного секретаря. У такому разі він підкоряється голові правління банку, але його обов'язки визначає наглядова рада. Ще один приклад - корпоративний секретар підпорядкований раді засновників групи компаній, одночасно є начальником відділу діловодства, а також секретарем наград. У свою чергу, Юрій Вахельзаступник генерального директора Noble Resources Ukraine з юридичних питань і розвитку бізнесу, відмічає, що їх корпоративний секретар знаходиться в Гонконзі, а його функція передана на аутсорсинг (її виконує одна з міжнародних юридичних компаній, офіс якої знаходиться в Києві).
Варто відмітити, що законопроект, яким пропонується, зокрема, регламентувати діяльність корпоративного секретаря, був прийнятий ВР в першому читанні. Проектом № 2037 встановлюється, що посада корпоративного секретаря є обов'язковою для АТу яких кількість акціонерів складає більше 100. Корпоративний секретар є посадовцем, що відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами, іншими інвесторами, а також виконує інші функції, визначені Законом про АТ і статутом суспільства.
Проектом передбачено, що з корпоративним секретарем полягає цивільно-правовий або трудовий договір. Такий договір від імені акціонерного товариства підписується особою, уповноваженою наглядовою радою, якщо інше не передбачене статутом суспільства. Корпоративний секретар обирається наградою за представленням голови награди.
"Ці норми зовсім не новела, а просто спроба формалізувати усе це"- відмічає Алла ПапаикаДиректор Департаменту корпоративного управління і корпоративних фінансів НКЦБФР.
Говорячи про ініціативи Комісії, пані Папаика нагадує ще про два законопроектищо знаходяться в парламенті:
- № 2013аяким пропонується дозволити учасникам (акціонерам) господарських суспільств подавати позови в госпсуд про відшкодування суспільству збитків, заподіяних посадовцями цих суспільств. Такі справи розглядаються господарським судом по місцю знаходження хозобщества, вказаному в Єдиному держреєстрі юрособ і ФОП.
- № 3441яким передбачений механізм сквиз-аута.
Також, відзначається, два із вже вказаних проектів - про сквиз-ауте і про корпоративних секретарів - припускають внесення зміни в ст. 8 Закону про АТ в частині визначення біржового курсу цінних паперів. Зокрема, проектом № 3441 встановлено, що ринкова вартість емісійних цінних паперів, що є в обігу на фондових біржах, визначається як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідної фондової біржі, розрахований за останні три місяці їх звернення, передуючих дню, на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів в порядку, встановленому НКЦБФР. Оскільки визначення в цих двох документах не є ідентичними, учасники Форуму просять Комісію вплинути на формування єдиної позиції з цього питання. Пропонується вибрати саме вище вказану версію визначення біржового курсу.
