Податковим кодексом України встановлений особливий порядок виконання судових рішень про стягнення засобів з платника податків в рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення по таких рішеннях, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, являються контролюючі органи в розумінні НК. Про це говориться в листі Вищого адмінсуду України від 24.10.2013 р. № 1484/12/13-13.
Механізм виконання судових рішень про стягнення засобів в рахунок погашення податкового боргу передбачений гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валютізатвердженою постановою правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.
Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення засобів в рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягаються засоби відповідно до п. 12.4 вказаній Інструкції, у банк не подається. Зате реквізити відповідного судового рішення вказуються в самому інкасовому дорученні.
Якщо ж достатні для погашення податкового боргу засобу відсутні, контролюючий орган відповідно до абз. 2 п. 95.3 ст. 95 НК звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що знаходиться в податковій запоруці. Таке погашення здійснюється на підставі вказаного рішення суду і прийнятого на його основі рішення органу прибутків і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах і торговими організаціями в порядку, визначеному п. 95.7-95.21 ст. 95 НК.
При цьому органи Державної старанної служби до цієї процедури не притягуються. Відповідно в даних випадках немає підстав для відкриття старанного виробництва в порядку, передбаченому Законом "Про старанне виробництво". Враховуючи це, у адмінсудів відсутні підстави для видачі старанних листів про примусове виконання судових рішень в порядку ст. 257 і 258 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме НК, а не законодавством про старанне виробництво.
Виняток з приведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізособи. На відміну від загального правила, передбаченого п. 95.3 ст. 95 НК, відповідно до п. 87.11 ст. 87 НК орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізособи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється Державною старанною службою згідно із Законом про старанне виробництво.
Але видача виконавського листа для примусового виконання судового рішення про стягнення грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу може привести до ситуації, коли судове рішення може бути виконане як за процедурою, встановленою НК, так і відповідно до законодавства про старанне виробництво.
ВАСУ заявляє, що при таких обставинах адмінсуди не повинні видавати органам прибутків і зборів старанні листи для примусового виконання судових рішень про стягнення засобів в рахунок погашення податкового боргу платника податків - юрособи.
В той же час, посилаючись на відсутність компетенції, ВАСУ не відповів, чи можуть судові рішення про стягнення грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу і інкасові доручення про стягнення відповідних засобів розглядатися як документи, що підтверджують існування безперечних вимог кредиторів в розумінні законодавства, регулюючого відновлення платоспроможності боржника і визнанні його банкротом.
