УКБС відмічає, що вимога законопроекту № 2365а відносно обов'язкового нотаріального посвідчення договорів споживчого кредитування на суму більше 6 мінімальних зарплат (на сьогодні це 6 882 грн.) приведе до збільшення фінансових витрат споживачів на отримання невеликих по сумі позик (8,0 - 50,0 тис. грн.) внаслідок додаткової сплати держмита і винагороди нотаріуса, а також ускладнить процедуру їх видачі. Це не лише гальмуватиме процес кредитування, але і зробить його непривабливим для клієнтів, які або взагалі відмовляться від кредитування, або вимушено шукатимуть способи невиконання запропонованої законопроектом вимоги (наприклад, шляхом оформлення декількох кредитів меншими сумами).
Крім того, пропозиція про перевірку нотаріусом умов договору споживчого кредитування заздалегідь недієва. Оскільки Закон "Про нотаріат" і Порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України (наказ Мінюсту № 296/ 5 від 22.02.2013 ) не встановлюють обов'язку нотаріуса перевіряти фінансову платоспроможність позичальника для того, щоб уникнути оформлення кредитів осіб, що опинилися в складному фінансовому становищі.
УКБС виступаючи за відхилення законопроектувідмічає, що на сьогодні питання захисту прав споживачів при укладенні кредитних договорів врегульовані чинним законодавством. Зокрема, Законом "Про захист прав споживачів", постановою НБУ від 10.05.2007 № 168 "Про затвердження правил надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування і сукупної вартості кредиту". Контроль за діяльністю банків, в т.ч. відносно відповідності оформлення кредитних договорів законодавству України, здійснює Національний банк України.
Нагадаємо, НАБУ також не сподобався цей законопроект.
На думку УКБС, не встановлює ніяких адекватних умов захисту інтересів позичальників і законопроект № 2278аяким передбачено введення мораторію на примусове виконання державною старанною службою судових рішень про стягнення боргущо виникло внаслідок неналежного виконання зобов'язань.
У проекті відсутній механізм визначення "скрутного становища" позичальника, його "неспроможності" виконувати договірні зобов'язання, а також порядок підтвердження вказаних обставин, що фактично робить неможливим практичне застосування мораторію, а також створює необмежені можливості для зловживань з боку недобросовісних боржників. Адже законопроект штучно блокує виконання рішень судів про примусове стягнення заборгованості по усіх без виключення боржниках, незалежно від причин, по яких у них виникла заборгованість, їх фінансового стану і здатності погашати борги.
Експерти УКБС відмічають, що чинним законодавством вже передбачена можливість у кожному окремому випадку захистити інтереси позичальника (з урахуванням об'єктивних обставин і його фінансового стану). Зокрема, ст. 551 ГК передбачена можливість зменшення розміру неустойки, а ст. 373 ГПК - відстрочення і розстрочки виконання судового рішення.
Детальніше про проект № 2278а читайте в матеріалі ЮРЛИГИ : Запропоновано заборонити примусове стягнення по договорах споживчого кредитування. Також нагадаємо, що цей проект був розкритикований комітетом ВР з питань правової політики.
УКБС виступає за відхилення Верховною Радою законопроекту, що забороняє судам накладати арешт на майно, передане в заставу фізособою - позичальником, у разі оскарження дійсності кредитного договору.
Вказана ініціатива суперечить чинному законодавству України і створює істотний дисбаланс між правами і обов'язками сторін в договірних стосунках, що виникають в процесі споживання фінансових послуг. Її прийняття спричинить дорожчання позик внаслідок росту кредитних ризиків банків, фактичну незабезпеченість кредитів, наданих фізособам під заставу і необхідність пошуку засобів або іншого майна боржника, за рахунок яких можна стягнути заборгованість.
УКБС відмічає, що діюча норма ст. 1057-1 ГК відносно арешту запоруки (у разі визнання недійсним кредитного договору або договору запоруки / іпотеки) до моменту виконання боржником своїх зобов'язань по поверненню кредиту і відсотків за користування ним, цілком справедлива і спрямована на забезпечення інтересів кредиторів (заставодержателів) і вкладників банків, право яких на повернення засобів, що належать ним, не може бути поставлене під сумнів.
Необхідність відхилення вказаного проекту розділяє і профільний Комітет ВР з питань правової політики, в укладенні якого вказано, що законопроект порушує закріплені в Конституції України основні принципи судочинства відносно рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У разі встановлення особливих правових наслідків окремих видів недійсних угод такі наслідки мають бути єдиними для усіх учасників цивільних правовідносин.
Джерело: УКБС.
