Керівниця практики медіа та корпоративних комунікацій Investment Lawyer Group Олена Романюк назвала основні ефективні кроки для захисту репутації компанії. Про них вона написала у своїй статті для видання «Юрист & Закон».
За її словами, перше, що слід зробити бізнесу – подбати про прозорість структури власності. Непрозорість структури компанії або присутність серед її власників/бенефіціарів осіб, які пов’язані з рф чи лнр/днр, створює для бізнесу як юридичні, так і репутаційні ризики.
По-друге, діяльність компанії має бути відкритою та прозорою.
«Бізнес, який регулярно розкриває інформацію, зменшує свою вразливість до фейкових новин, оскільки зацікавлені сторони мають можливість перевіряти дані з офіційних джерел. Це, у свою чергу, посилює довіру до компанії з боку клієнтів, партнерів та інвесторів», – пояснила експертка.
По-третє, значно мінімізує репутаційні втрати позитивний публічний імідж компанії. Добре, якщо бізнес займається створенням своєї позитивної репутації у публічній площині на регулярній основі. Це дозволяє запобігти кризам та репутаційному негативу, який може з’явитися раптово. Водночас відсутність прозорої та зрозумілої історії компанії створює простір для спекуляцій.
Також у випадках, коли бізнес не має публічної історії, репутацію компанії часто визначає репутація її власника чи перших осіб.
По-четверте, компанії бажано мати план дій на випадок кризи заздалегідь. У ньому має бути поданий юридичний аналіз потенційних ризиків: судові позови, медійні атаки, витоки конфіденційної інформації, репутаційні ризики тощо. Після цього потрібно оцінити можливий вплив цих ризиків на бізнес з точки зору фінансових, репутаційних та юридичних наслідків.
Також потрібно визначити антикризовий комітет, до якого обов'язково повинні увійти юристи, фахівці PR-відділу, топ- та антикризові менеджери, та розписати їхні ролі та обов’язки.
Необхідно також розробити антикризовий протокол комунікацій та прописати механізми захисту від зовнішніх юридичних атак. А саме, підготувати стратегію реагування на репутаційні атаки, включно з позовами про спростування недостовірної інформації чи захист ділової репутації.
Обов’язково необхідно впровадити систему моніторингу медіапростору та соціальних мереж для швидкого виявлення загроз.
Також юристи мають підготуватися до регуляторного та судового тиску.
План дій на випадок кризи, за словами експертки, потрібно переглядати та оновлювати не рідше одного разу на рік.
Якщо бізнес все ж зазнав негативного впливу, то наступним важливим завданням компанії має стати відновлення репутації. І для цього бажано також розробити план, який буде охоплювати юридичну, репутаційну та фінансову площини.
«Що стосується комунікаційної стратегії, то після кризи важливо продукувати на зовні багато позитивного контенту... Тобто максимально поширювати в інтернеті інформацію, яка формує позитивний імідж компанії чи її власника», – пояснила Олена Романюк.
Також вона додала, що вирішувати неврегульовані питання потрібно оперативно, оскільки пошукові алгоритми Google та медійний вплив мають тривалий ефект. І рано чи пізно негативну інформацію, яка ніким не спростована та «гуляє» в інтернеті, використають нові опоненти.
