Аспекти публічної інформації: що українці найчастіше запитують у Держаудитслужби

Система обліку

Нагадаємо, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Закон «Про доступ до публічної інформації», серед іншого, зобов’язує державні органи, які і є такими розпорядниками, оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, що зберігається. Така інформація також вважається такою, що відображає діяльність суб’єкта владних повноважень (п.п. 5, 11 ч. 1 ст. 15). У державному органі навіть має бути створений окремий підрозділ або визначена посадова особа з питань доступу до публічної інформації, що серед іншого відповідальна за систематизацію та оприлюднення інформації, передбаченої профільним законом (ст. 16).

На виконання п. 2 ст. 18 Закону доступ до системи обліку забезпечується шляхом оприлюднення на офіційних вебсайтах суб’єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності – в інший прийнятний спосіб та шляхом надання доступу до системи за запитами.

Але на наше прохання надати інформацію про систему обліку публічної інформації, яку зберігає, як її розпорядник Державна аудиторська служба України, чиновники відповіли (лист від 02.09.2022 №001200-16/6770-2022), що така система дійсно розміщена в тематичному підрозділі «Доступ до публічної інформації» їхнього офіційного сайту. Проте, доступ до цього підрозділу на період дії воєнного стану тимчасово обмежено.

Тут варто нагадати, що попри війну, положення Закону «Про доступ до публічної інформації» не зазнали жодних змін. Відтак, вони мають виконуватися в повному обсязі.

Тож обов’язок публікувати певні види інформації, зокрема, щодо системи обліку, також залишився. Будь-які обмеження допускаються лише за сукупністю трьох умов, наведених у ч. 2 ст. 6:

1. Мета. Обмеження можливе лише  задля цілей, закріплених у Конституції (зокрема, інтереси національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам).
2. Імовірність шкоди. Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
3. Баланс інтересів. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Чи проходили у Держаудитслужбі цей «трискладовий тест» - відповісти наразі складно. Можливо там банально скористалися введеним у країні воєнним станом.

Стабільна цікавість

Тим не менш, чиновники все ж поділилися інформацію щодо найбільш поширених напрямів запитів на публічну інформацію та найбільш запитуваних документів. У відомстві говорять, що тематика залишається незмінною протягом багатьох років.

Так, найпоширенішими напрямками запитів на публічну інформацію є:

1. результати державного фінансового контролю;
2. інформація про фізичну особу;
3. статистична інформація;
4. правова інформація;
5. питання, пов’язані із забезпеченням організації роботи органів державного фінансового контролю.

А найбільш запитуваними документами є:

• акти ревізій, аудиторські звіти та інші результати заходів державного фінансового контролю;
• довідки, накази та інша інформація про фізичних осіб;
• положення про структурні підрозділи Держаудитслужби, нормативно-правові акти, що регламентують діяльність держоргану.

Оскільки питання доступу до публічної інформації сьогодні залишаються предметом широкої суспільної дискусії та численних публікацій в засобах масової інформації, у наступних матеріалах ми розглянемо інші аспекти практичного втілення існуючих механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.