За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строки дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. (ст. 1000 ЦК України).

Отже, сторони договору доручення називаються повірений і довіритель, ними можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи.

При цьому, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення (ч. 1 ст. 1007 ЦК України). Водночас повірений повинен виконати дане йому доручення особисто (ч. 1 ст. 1005 ЦК України) та зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим (ч. 1 ст. 1004 ЦК України).

Також, повірений може діяти як комерційний представник, відповідно до ст. 243 ЦК України, тоді довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 1004 ЦК України).

Крім цього, повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений. Якщо замісник повіреного був указаний у договорі доручення, повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії. Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника (ст. 1005 ЦК України).

Істотними умовами договору доручення, як і будь-якого іншого господарського договору, відповідно до ст. 180 ГК України, є предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, предметом договору доручення є вчинення повіреним певних юридичних дій від імені та за рахунок довірителя. При цьому, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 ЦК України).

Строк договору доручення. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ст. 1001 ЦК України).

Ціни договору доручення. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить (ч. 4 ст. 1007 ЦК України), а повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (ст. 1002 ЦК України).

Водночас довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення (п. 2 ч. 2 ст. 1007 ЦК України).

Форма договору доручення. За загальним правилом договір комісії вчиняється у простій письмовій формі (ст. 208 ЦК України), проте сторони можуть за своєю волею можуть вчинити такий правочин і у нотаріальній формі (ч. 4 ст. 209 ЦК України).

Як і в інших посередницьких договорах, за договором доручення довіритель не стає власником того, що ним було отримане в процесі вчинення певних юридичних дій.

Більш детально про інші види посередництва, Ви можете ознайомитись у статті Агентський договір та його відмінність від іншого посередництва (+ шаблони договорів) та Договір комісії як один з видів посередницьких договорів (+ шаблон Договору про надання комплексу рекламних, інформаційних та організаційних послуг).

Заповнити Договір доручення можна за посиланням. Договір буде заповнено автоматично даними, якщо вести реєстр своїх контрагентів в системі електронного документообігу ІнстаДок.