Податкові спори. Національна ліга
Банківське та інвестиційне право. Національна ліга
Банківське та інвестиційне право. Національна ліга
Юридична компанія АМБЕР
Юридична компанія
Відгуки клієнтів
Оцінок ще немає
Рекомендації колег
Оцінок ще немає
Активність на сайті:
Активний

Державно-приватне партнерство (ДПП) (ч. 2/3)

4.10.2021, 14:56

Державно-приватне партнерство (ДПП)

Для більш суворої моделі застосуємо тут коефіцієнт Шарпа — показник ефективності інвестиційного портфеля (активу), який обчислюється як відношення середньої премії за ризик до середнього відхилення портфеля. Цей коефіцієнт, просто кажучи, рахує не прибутковість, а прибутковість з поправкою на ризик. І якщо він менший 1, ризик від вкладень перевершує плановані прибутки. А інвестори люблять рахувати. Без деталізації для оцінки ризику можна використовувати рейтинги міжнародних рейтингових агентств. Скажімо, Moody's для України ставить B3, а для Туреччини — В2. При цьому за шкалою Moody's інвестиційні рейтинги закінчуються на Ваа3, далі йдуть сміттєві Ва1, Ва2, Ва3, В1, В2, В3, Саа1 (з якого недавно піднялася Україна) і т.д.

При, здавалося б, невеликому розриві в один щабель нам його рішуче не вистачає. Наведу приклади країн з рейтингом В3 і В2. В3: Україна, Сальвадор, Гана, Монголія, Нікарагуа, Нігер, Пакистан. В2: Туреччина, Єгипет, Ямайка, Киргизстан, Танзанія. До країн з рейтингом Ваа3 (найнижчим з інвестиційних, але на 6 позицій вище за Україну) належать Угорщина, Індія, Італія, Казахстан, Португалія, Румунія.

Про Казахстан. Він на сьогодні має найбільшу економіку в Середній Азії, генеруючи 60% ВВП регіону. За оцінками Світового банку, на 2019 р. ця країна займала 42-е місце в рейтингу країн по ВВП (ПКС), 54-е — по ВВП (номінал) і 72-е — по ВВП (номінал) на душу населення. Казахстан був першою колишньою радянською республікою, яка погасила весь свій борг перед Міжнародним валютним фондом на 7 років раніше строку. Він посідав третє місце після Китаю та Катару серед 25 найбільш динамічних економік першого десятиліття XXI століття. Вступив до Світової організації торгівлі у 2015 р.

І ще пару слів з приводу Казахстану і України. Згідно міжнародних зіставлень, Україна до країн з високими доходами ніколи не належала. Разом з тим, напередодні здобуття незалежності це була міцна економіка, яка входила, за класифікацією Світового банку, у вищу підгрупу країн з середніми доходами. Так, якщо у 1990 р. середньодушові доходи у ній становили $1297, то в Україні — $1570. Причому ще у 1989-у вона перебувала у тридцятці найбільших економік світу, як, наприклад, Ірландія сьогодні. У 1990 р. ВВП України ($81,5 млрд у поточних цінах) перевершував сумарний ВВП Чехії (40,5 млрд) і Румунії (39 млрд), а також обсяги виробництва Польщі (66 млрд), Ізраїлю (59 млрд) або, наприклад, Малайзії (44 млрд), не кажучи вже про Чилі ($ 33,1 млрд).

У Казахстані в період з 1991 по 1995 р. спостерігався економічний спад. Економіка країни перебувала в умовах високої інфляції, незбалансованості доходів і витрат бюджетної системи, стійкого бюджетного дефіциту, підвищення цін на енергоносії, неконтрольованого монополізму виробників. М’яка грошово-кредитна політика плюс лібералізація цін, за якої з’явилося прагнення до підвищення цін до рівня світових, призвели до гіперінфляції, яка у 1992 р. перевищила 2500%. Країна у таких умовах потребувала вироблення жорсткої фінансової та грошово-кредитної політики, а також введення власної національної валюти. 15 листопада 1993 р. указом глави держави Н. А. Назарбаєва була введена національна валюта — тенге. Період її введення характеризувався обвальним спадом виробництва і галопуючою інфляцією. У 1993 р. середньомісячний темп інфляції склав 30,1%, спад реального ВВП — 9,2%.

У таких умовах уряд і Національний банк Казахстану визначили як першочергові завдання поступове зниження інфляції і одночасне стримування спаду виробництва. У 1995 р. в економіці країни відбулося уповільнення темпів економічного спаду і значне зниження рівня інфляції, що було досягнуто за допомогою інструментів грошово-кредитної політики. Вжиті заходи дозволили приборкати гіперінфляцію: рівень інфляції знизився з 2265% у 1993 р. до 60% в 1995. І як виглядає ситуація на день сьогоднішній!

А значить, шлях у нас один — тільки вперед, до підвищення рейтингу і довіри. Без цих складових розраховувати на приплив інвестицій не доводиться. На жаль, прийняті сьогодні владою України заходи, на мій погляд, більше спрямовані на спробу ще трішки видавити сік з вичавленого лимона. Сліпе копіювання нібито західних підходів дає зворотний результат. Скажімо, запланований обмін податковою інформацією. Коли громадянин США розуміє, що його компанії і рахунки більше не секрет для податкової служби США, він, швидше за все, перенесе бізнес у США, а не змінюватиме центр життєвих інтересів на Кіпр. Якщо ж мова йде про Україну, в аналогічному випадку ми можемо швидше підштовхнути великий бізнес до переїзду в Республіку Кіпр. Саме тому нам необхідне не сліпе копіювання, а свій шлях.