Відмовляючи в задоволенні скарги на постанову детектива про відмову в задоволенні клопотання захисника про призначення експертизи у кримінальному провадженні слідчий суддя ВАКС зазначив наступне:
«Оцінюючи ці доводи сторони захисту, слідчий суддя враховує, що ці твердження повинні спиратися на певні об'єктивні дані. Проте, захисники підозрюваного, в обґрунтування цих доводів не посилаються на конкретні обставини, які б очевидно викликали б сумнів в достовірності інформації, зафіксованої в протоколах за результатами проведення НСРД. Тобто, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною захисту під час звернення до детектива з клопотанням про проведення слідчих дій (призначення експертизи) не доведено існування обґрунтованих сумнівів у достовірності матеріалів НСРД, а їх доводи є припущеннями, які нічим не підтвердженні (вказана позиція узгоджується також із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19).
Додатково слідчий суддя зазначає, що для перевірки доводів захисту щодо їх сумніву у автентичності відображеної у протоколах НСРД інформації потрібно перевірити її на невідповідності, що могли б свідчити про ознаки монтажу, непослідовність інформації, наявність неприродних пауз чи переривань, невідповідність мімік осіб, звукового ряду, що на етапі розгляду цієї скарги є неможливим, виходячи із доказів, які надані сторонами.
Також, на переконання слідчого судді, неспроможним є посилання захисту, як на підставу для призначення детективом експертизи, на відсутність у протоколах НСРД повних ідентифікаційних ознак/технічних характеристик технічних засобів, за допомогою яких були записані цифрові файли, оскільки відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, тому їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 585/1899/17)».
На мій погляд ці тези досить спірні.
Перше.
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 585/1899/17 та постанови Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19 на які посилається слідчий суддя, зазначено наступне: «Як передбачено ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу».
Однак, висновки суду касаційної інстанції, на які посилається слідчий суддя, стосуються оцінки доказів судом при розгляді справи по суті, з метою постановлення вироку та вирішення питання про доведеність вини особи.
Слідчий суддя ж вирішує процесуальні питання, які стосуються досудового слідства, з метою забезпечення дотримання процесуальних прав сторін.
При цьому, на мій погляд, він повинен не вирішувати питання – може чи не може певний процесуальний документ в подальшому бути використаний як доказ, а чи є підстави для проведення експертизи, з метою перевірки допустимості цього процесуального документа та дотримання засад забезпечення права на захист і змагальності.
Саме тому використання практики касаційної інстанції в даному випадку недоречно.
Друге.
Щодо доведення існування обґрунтованих сумнівів.
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 585/1899/17, на яку посилається слідчий суддя, зазначено наступне: «Твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування аудіозапису, мають спиратися на об`єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів органами слуху, або переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі, або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі».
Сторона захисту у справі в ВАКС як раз подала висновок технічного спеціаліста, з якого випливала можливість технічного втручання і редагування запису. Але, на жаль, слідчий суддя використовує тільки частину вказаної цитати з постанови ВС «не доведено існування обґрунтованих сумнівів у достовірності матеріалів НСРД, а їх доводи є припущеннями, які нічим не підтвердженні», забуваючи про «або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі».