Третє.
Слідчій суддя зазначає: «що для перевірки доводів захисту щодо їх сумніву у автентичності відображеної у протоколах НСРД інформації потрібно перевірити її на невідповідності, що могли б свідчити про ознаки монтажу, непослідовність інформації, наявність неприродних пауз чи переривань, невідповідність мімік осіб, звукового ряду, що на етапі розгляду цієї скарги є неможливим, виходячи із доказів, які надані сторонами».
Знов ж таки, важко погодитись з цією тезою, так як таку перевірку як раз і в змозі зробити саме експерт. І саме на цій стадії (стадії досудового слідства) призначення експертизи можливо. При цьому аудіо, відео записи можуть не містити явних та очевидних ознак втручання в їх зміст і не виявляються шляхом їх прослуховування чи перегляду.
Четверте.
Щодо відсутністі у протоколах НСРД повних ідентифікаційних ознак.
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 585/1899/17, на яку посилається слідчий суддя, зазначено наступне: «Захисник вважає, що підставою для визнання недопустимим цього доказу (протоколів НСРД) є відсутність в протоколі НСРД відомостей про те, за допомогою якої саме апаратури було проведено зняття інформації та на який саме носій інформації за допомогою цих технічних засобів зафіксовані телефоні розмови, найменування та серійного номеру спецтехніки підрозділу УОТЗ ГУНП, а також даних про носії інформації, на які були записані телефонні розмови, та належне упакування додатку до нього - CD-диску. Доводи захисника в цій частині не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону. Так, згідно ч. 1 ст. 246 КПК відомості про факт та методи проведення НСРД не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Вичерпний перелік відомостей, що є державною таємницею, визначений Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затв. наказом голови Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, відповідно до змісту пунктів 4.5.1, 4.5.6 якого до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці».
На що треба звернути увагу. У справі, що розглядає ВС, захист тільки за відсутності в протоколі НСРД певних відомостей, звертається до суду з проханням визнати його недопустимим доказом. У справі, що розглядалася у ВАКС, захист намагається призначити експертизу саме на досудовому слідстві, спираючись як на одну із багатьох підстав – на відсутність в протоколі НСРД певних відомостей.
І як вишенька на торті, цитата з постанови Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19, на яку посилається слідчий суддя. «Крім того, кримінальний процесуальний закон містить гарантії захисту законних прав та інтересів сторін в кримінальному провадженні, де в ст. 266 КПК встановлені вимоги про зберігання до набрання законної сили вироком суду технічних засобів, застосованих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинних носіїв отриманої інформації. За наявності обґрунтованих підстав носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом. Проте сторона захисту в цьому кримінальному провадженні не зверталась до суду з клопотанням про витребування та дослідження …».
А ми як раз, за наявності висновку спеціаліста, тобто за наявності обґрунтованих підстав, звертаємось до слідчого судді зі скаргою на постанову детектива про відмову в задоволенні клопотання захисника про призначення експертизи у кримінальному провадженні. Тобто використати процесуальні права, які не були реалізовані стороною захисту у справі, що переглядалася Верховним Судом.
Шановні колегії.
Хочу також звернути увагу на наступне. Зовсім не зрозуміло, коли ВАКС, НАБУ та САП заперечують саме проти призначення експертиз стороною захисту, в тому числі, на досудовому слідстві. (Причому детективи на досудовому слідстві призначають та проводять експертизі, які вони вважають за потрібне). На мій погляд, якщо ми намагаємось уникнути звинувачень у обвинувальному ухилі та виходячи з численних рішень ЄСПЛ, захист та сторона обвинувачення повинні мати рівні можливості в цьому питанні.
З повагою,
Адвокат ЮК «Амбер»
Семен Ханін
